Справа № 200/16885/15-к
Провадження № 1-в/200/134/18
11 липня 2018 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі подання Бабушкінського МВ КВІ УДПтС України у Дніпропетровській області про направлення в місця обмеження волі для відбуття покарання за вироком відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, має на своєму утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-18 лютого 2015 року Бабушкінським районний судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст. 259 КК України до покарання у вигляді одного року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від вібуття покарання з іспитовим строком на один рік та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська було скасовано та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року, ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.259 КК України до обмеження волі строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік з покладення обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська було скасовано та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
До суду з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшло подання Бабушкінського МВ КВІ УДПтС України у Дніпропетровській області про направлення в місця обмеження волі для відбуття покарання за вироком відносно засудженого ОСОБА_4 .
Відповідно до подання, 16 липня 2015 року до інспекції надійшла копія вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області та розпорядження відносно ОСОБА_4 .
В подальшому, для вручення засудженому припису про виїзд до місця відбування покарання, інспектором було встановлено, що ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 не проживає певний проміжок часу, а направленими запитами місцезнаходження чи перебування останнього встановити не вдалося.
Інспектор органу пробації, захисник та засуджений в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду подання повідомлені, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути подання у їх відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволені подання.
Дослідивши матеріали подання, вислухавши думку учасників, доходжу до висновку про відмову в задоволенні подання, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року, ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.259КК України до обмеження волі строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік з покладення обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська було скасовано та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ч.1ст.57 КВК України, особи, які засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Частиною 4 статті 57 КВК України передбачено, що у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин, суд за поданням органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
В той же час, в наданих суду матеріалах не міститься будь-яких даних, які б свідчили про умисне ухилення засудженого від отримання припису про приїзд до місця відбування покарання, натомість міститься довідка про направлення ОСОБА_4 для проходження військової служби (а.с. 14).
Дана обставина також підтверджується поясненнями ОСОБА_5 , батька засудженого, який вказав, що 30.07.2015 року ОСОБА_4 було призвано для проходження військової служби. (а.с. 13).
Тобто, не з'ясовано причину, чи засуджений умисно не з'являється для отримання припису з метою ухилення від відбування покарання, а також чи мав він реальні можливості для виконання покладеного на нього обов'язку.
Як встановлено в судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 не з'явився до органну пробації у зв'язку із призовом його на військову службу, дана обставина підтверджується матеріалами подання.
А отже, суд не вбачає, в діях ОСОБА_5 злісне ухилення від відбуття покарання, при цьому в матеріалах справи немає даних про те, що засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений про наслідки за ухилення відбування покарання.
Таким чином, суд вважає, що сама неявка засудженого до органу пробації без з'ясування її причин не може розцінюватися як небажання стати на шлях виправлення та не є підставою для задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372, 395, 537, 539 КПК України, -
В задоволенні подання Бабушкінського МВ КВІ УДПтС України у Дніпропетровській області про направлення в місця обмеження волі для відбуття покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року відносно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1