21 червня 2018 рокусправа № 808/517/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.
судді: Божко Л.А. Лукманова О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
представника відповідача: Лактіонової Олени Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (суддя Лазаренко Максим Сергійович, дата складання повного тексту 20.03.2018)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс", звернувся з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.
Позов обґрунтовано тим, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000003/2 від 22.01.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00019 від 22.01.2018.
Рішення суду першої інстанції обґрунтована тим, що розбіжності, на які посилався відповідач не впливають на числове значення визначення митної вартості товару, тому при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Запорізькою митницею ДФС) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що позивачем задекларований товар: титан губчатий за ціною значно нижчою за світові ціни.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 червня 2017 року між позивачем та компанією Interlink Metals&Chemо 08 (Швейцарія) укладено контракт №0806-СН, відповідно до умов якого Interlink Metals&Chemдено зобов'язувалось поставити, а ТОВ "Метпромсервіс" прийняти та оплатити товар в обсязі та за цінами, вказаними в додатках та доповненнях до контракту.
20 листопада 2017 року між ТОВ "Метпромсервіс" та Interlink Metals&Chem0 лис уклали додаткову угоду №6 до контракту №0806-СН від 08.06.2017, відповідно до якої ТОВ "Метпромсервіс" зобов'язувалося прийняти, а Interlink Metals&Chem ТОВ поставити (передати) титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 15,191 тн., загальна сума 39496,60 доларів США.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №6 від 20.11.2017 до контракту №0806-СН від 08.06.2017 оплата має бути здійснена на протязі 60 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Для здійснення митного оформлення товару ТОВ "Метпромсервіс" 10.01.2018 було подано митну декларацію №UA112080/2018/000359, відповідно до якої митна вартість товару була визначена в розмірі відповідно до ціни контракту за першим (основним) методом визначення митної вартості.
Разом з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано:
товаросупровідні документи від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144; пакувальний лист від 20.11.2017 №6; інвойс від 20.11.2017 №ISA09853; автомобільна транспортна накладна CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06; довідка про транспортні витрати по перевезенню вантажу від 23.11.2017 №105; додаткова угода від 20.11.2017 №6 до контракту від 08.06.2017 №0806-СН; копія декларації країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883.
Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме АСАУР сформовано профілі ризиків та визначено необхідні митні процедури, а саме: за кодом 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.".
Під час проведення посиленого контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:
- надана до митного оформлення копія МД країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883 з вказаною вартістю товару не завірена уповноваженими органами, що ставить під сумнів достовірність даних, викладених в зазначеному документі;
- фінансова довідка про вартість перевезення товару від 23.11.2017 №105 надана ФОП ОСОБА_2, а згідно CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06 перевізником товару є ПП "Ісаченко Віталій". Однозначно спів ставити зв'язок між перевізником та особою, яка видала довідку - рахунок на перевезення не можливе оскільки договір на надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано;
- в розділі 13 "Юридические адреса сторон" контракту від 08.06.2017 №0806-СН зазначено реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG підприємства - продавця "Interlink Metals&Chemку St AG": IBAN: СН 97085306164140020000; SWIFT: SHHBHZZ. При цьому, в інвойсі від 20.11.2017 №ISA09853, виписаному підприємством-продавцем "Interlink Metals&Chem1.201 AG", зазначено інші реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22;
- в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144 зазначено реквізити договору від 14.12.2016 №756/05785388/00467 (6), який до митного оформлення не надано. При цьому, надання зазначеного документа передбачено положеннями ч.3 ст.53 Кодексу.
У зв'язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За результатами документів митний орган дійшов висновку про те, що мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 (мінімальна ціна титану губчатого TG-TV чи еквівалент, за період 10 днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного договору (20.11.2017-07.11.2017) складає 6,50 доларів США за кг.
Митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2018/000003/2 від 22.01.2018 із застосуванням резервного методу. У митному оформленні МД №UA112080/2018/000359 від 10.01.2018 було відмовлено, складено картку відмови в митному оформлені №UA112080/2018/00019 від 22.01.2018.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, саме зазначені вимоги МКУ не були в повному обсязі виконані суб'єктом владних повноважень.
Так, щодо встановленого митним органом недоліку "в розділі 13 "Юридические адреса сторон" контракту від 08.06.2017 №0806-СН зазначено реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG підприємства - продавця "Interlink Metals&Chemку St AG": IBAN: СН 97085306164140020000; SWIFT: SHHBHZZ. При цьому, в інвойсі від 20.11.2017 №ISA09853, виписаному підприємством-продавцем "Interlink Metals&Chem1.201 AG", зазначено інші реквізити банку St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22", суд першої інстанції правильно зазначив, що вказаний недолік не впливає на вартість товару, що переміщується через державний кордон України.
Виявлені недоліки стосуються реквізитів, що може перешкодити вірному перерахуванню грошових коштів, але не впливає на вартість імпортованого товару, з цим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Крім того, матеріали справи містять додаткову угоду від 25.07.2017 №3, яка надала можливість суду першої інстанції встановити, що ТОВ "Метпромсервіс" та Interlink Metals&Chemершої AG" внесено зміну до пункту 13 контракту від 08.06.2017 №0806-СН в частині реквізитів банку - St.Galler Kantonalbank AG, а саме: IBAN: СН 88007816164140020000; SWIFT: KBSGCH22. Зазначене вказує на зміни в частині реквізитів банку, що здійснені у відповідності до норм законодавства.
Стосовно розбіжності "надана до митного оформлення копія МД країни відправлення від 23.11.2017 №17ЕЕ1210ЕЕ73269883 з вказаною вартістю товару не завірена уповноваженими органами, що ставить під сумнів достовірність даних, викладених в зазначеному документі", колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що митний орган вказуючи про таку розбіжність не зазначає якими уповноваженими органами на думку митного органу повинен бути завірений такий документ.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що митний орган, зазначаючи про наявність розбіжності повинен чітко та з посиланням на норми законодавства вказати на наявність розбіжності та зазначити яким саме чином така розбіжність перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом.
В даному випадку митний орган лише вказує на те, що документ не засвідчено, проте, не вказує, що саме зумовили сумніви у достовірності даних викладених в такому документі.
Відносно розбіжності "в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 11.09.2017 №17160135, від 11.09.2017 №17160136, від 13.09.2017 №17160140, від 13.09.2017 №17160141, від 13.09.2017 №17160142, від 13.09.2017 №17160143, від 11.09.2017 №17160144 зазначено реквізити договору від 14.12.2016 №756/05785388/00467 (6), який до митного оформлення не надано", суд першої інстанції зазначив, що сертифікат якості не є товаром на підставі якого повинна визначатись митна вартість імпортованого товару, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджуються з даною позицією та зазначає, що сертифікат якості є документом яким підтверджується якість імпортованого товару.
В наданих до митного оформлення сертифікатах якості оформлені виробником продукції ВСМПО Корпорація Ависа (Росія) для Interlink Metals&Chemні ви AG, як первинного покупця продукції.
Стосовно виявленої розбіжності "фінансова довідка про вартість перевезення товару від 23.11.2017 №105 надана ФОП ОСОБА_2, а згідно CMR від 23.11.2017 №МЕТ-06 перевізником товару є ПП "Ісаченко Віталій". Однозначно співставити зв'язок між перевізником та особою, яка видала довідку - рахунок на перевезення не можливо оскільки договір на надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано", слід зазначити наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем (ТОВ "Метпромсервіс") з метою необхідності перевезення товарно-матеріальних цінностей укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезення вантажів №201 від 28.10.2016 з ФОП ОСОБА_4 При цьому, предметом договору є саме надання транспортно-експедиційних послуг, а не безпосереднє перевезення вантажів другою стороною. При цьому, в матеріалах справи містяться договори, згідно яких встановлено, що в подальшому укладались інші договори на перевезення, за якими безпосереднім перевізником виступив ПП Ісаченко, проте, зазначені обставини не впливають на вартість транспортування товару. В свою чергу надана довідка про транспортні витрати по перевезенню вантажу містить всю необхідну інформації щодо вартості транспортування товару.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що підставою для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості стала інформації з інтернет-ресурсу www.argusmedia.com, відповідно до якого ціни на титанову губку марки TG-TV чи еквівалент, в листопаді 2017 року, була на рівні 6,5 дол. США/кг. Водночас, митний орган виходив з того, що оскільки ціна задекларованої продукції для марки ТГ-ТВ, нижче світових цін на титанову губку марки TG-TV та еквівалент (6,5 дол. США/кг відповідно до даних видання www.argusmedia.com), то митна вартість заявлена позивачем підлягає коригуванню.
З цього приводу слід дослідити статті 54, 55 МКУ.
Так, згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, всилу ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Водночас, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару також саме на контролюючий покладається обов'язок доведення, що митна вартість заявлена декларантом визначена з порушенням МК України.
Матеріалами справи підтверджено, що митний орган в обґрунтування прийнятого рішення послався на інформацію наявну на сайті www.argusmedia.com, щодо товару титанова губка марки TG-TV фракцією 10х30 мм, разом з тим, позивач імпортувався товар іншої фракції -12+0.
При цьому, матеріали справи також містять лист компанії Argus Media Ltd, в якому зазначена відповідь на запит ТОВ "Метпромсервис" щодо вартості на титанову губку, а саме титан губчатий марки ТГ-ТВ фракції -12+0.
Отже, титан губчатий, який задекларований позивачем має іншу фракцію ніж титан губчатий, на який посилається відповідач, зазначаючи про нерівність ціни. Таким чином різна фракція товару визначає різний рівень цін на товар.
В листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що дійсно на Європейському ринку (зі складу в Роттердамі) котирування на титан губчатий ТГ-ТВ фракцією 10х30 мм була на рівні 7,80-8,45 доларів США.
Проте, в листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що матеріал на який Argus публікує ціну є кусковим, а матеріал порошкового розміру -12+0, це окремий ринок споживання та окремий рівень цін, у зв'язку з додатковими затратами на його переробку.
Тобто, товар який імпортувався позивачем є відмінним за ціновою політикою, за рахунок фракції, від титану губчатого у кусках 10х30 мм. З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.
Слід зазначити, що суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання митного органу на те, що оскільки відповідно до інформації компанії Argus Media Ltd для отримання фракції порошкового розміру -12+0 не обхідні затрати на його переробку, то вартість такого товару є вищою за продукцію звичайної фракції, оскільки таке твердження є виключно припущенням митного органу.
На переконання суду апеляційної інстанції, посилання митного органу на інформацію отриману на сайті www.argusmedia.com не може бути покладена в основу прийняття рішення про коригування митної вартості товару, оскільки рішення митного органу не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність прийнятих рішень та дій, що б в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог судом першої інстанції та відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не були порушені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 р. - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття (21.06.2018) та відповідно до п. 2 частини 5 ст. 328 КАС може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.06.2018.
В повному обсязі постанова виготовлена 01.07.2018.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова