Справа № 361/3000/17 Суддя (судді) першої інстанції: Сердинський В.С.
05 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 за відмову виконувати свої повноваження для надання земельних ділянок для дачного будівництва, за відмову надати позивачу земельну ділянку для дачного будівництва відповідно пільг, передбачених законодавством позивачу, та щодо одноособового розгляду заяви позивача від 22.03.2017 р. та відмову винести дане питання на розгляд сесії Броварської районної ради;
- зобов'язати голову Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 надати позивачу земельну ділянку для дачного будівництва, відповідно повноважень покладених на державну адміністрацію та пільг, передбачених законодавством позивачу, та винести дану заяву на розгляд сесії Броварської районної ради;
- визнати протиправними дії голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 за розгляд заяви позивача від 22.03.2017 р. та відмову в наданні земельної ділянки для дачного будівництва не з тих підстав з якими позивач звертався до відповідача, та примушення позивача звертатися за земельною ділянкою на загальних підставах;
- зобов'язати голову Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 розглянути заяву позивача від 22.03.2017 р. відповідно до п. 18 ст. 13. ч.2.п.15.ст.15. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.20. ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців»;
- визнати протиправними дії голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 за ненадання відповіді з посиланням на закон і мотивів відмови на звернення позивача від 22.03.2017 р. згідно Закону України «Про звернення громадян» та не надання у відповіді від 20.04.2017 р. способу оскарження дій відповідача до вищестоящого органу;
- зобов'язати голову Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 розглянути заяву позивача від 22.03.2017 р. та надати відповідь з посиланням на Закон і мотивів відмови та можливості оскаржити дії до вищестоящого органу;
- в разі якщо голова Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 неспроможний відвести земельну ділянку для дачного будівництва через те, що «вільні землі рекреаційного призначення, до категорії яких відноситься індивідуальне дачне будівництво, проектами із землеустрою на території Броварського району на визначені…» зобов'язати відповідача ціну даної земельної ділянки в грошовому еквіваленті в розмірі 150 000 грн. та стягнути з відповідача кошти в розмірі 150 000 грн.;
- стягнути з голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 матеріальні збитки через недоотриману вигоду, яку мав би позивач отримавши в користування земельну ділянку для дачного будівництва, в розмірі 1 000 грн.;
- зобов'язати голову Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців» має право на отримання земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва. З метою реалізації цього права він 22.03.2017 р. звернувся до голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 із відповідною заявою. Листом від 20.04.2017 р. відповідач визнав його право на пільги, проте у наданні земельної ділянки відмовив. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 р. адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Броварьску районну державну адміністрацію Київської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.03.2017 р. відповідно до п. 18 ст. 13. ч.2. п. 15. ст.15. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.20. ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців». Визнано протиправними дії голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 за ненадання відповіді з посиланням на закон і мотивів відмови на звернення позивача від 22.03.2017 р. згідно Закону України «Про звернення громадян» та не надання у відповіді від 20.04.2017 р. способу оскарження дій відповідача до вищестоящого органу. Зобов'язано Броварську районну держадміністрацію Київської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.03.2017 р. та надати відповідь з посиланням на Закон і мотивів відмови та можливості оскаржити дії до вищестоящого органу. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення у повному обсязі, та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Зокрема, скаржник стверджує, що ухвалюючи рішення у справі суд безпідставно застосував норми Земельного кодексу України, оскільки його право на отримання земельної ділянки передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міждержавною угодою «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців» і жоден із цих правових актів не вимагає надання графічних матеріалів з позначеною земельною ділянкою.
ОСОБА_2 також звертає увагу, що Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачено абсолютну відповідальність за ядерну шкоду.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 має правовий статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Згідно посвідченню НОМЕР_2 позивач є інвалідом ІІ трупи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
22 березня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 із заявою про надання земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в розмірі 0,10 га та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в розмірі 0,10 га.
У цій заяві позивач зазначав, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на першочергове та обов'язкове відведення земельної ділянки.
До заяви ОСОБА_2 додав копії посвідчень інваліда війни ІІ групи та постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Листом № 445-1 від 20.04.2017 р. відповідач, не заперечуючи право позивача на пільги, передбачені названими законами, повідомив, що згідно із вимогами ст. 118 Земельного кодексу України до клопотання про одержання у власність земельної ділянки додаються графічні матеріали, на яких позначено бажане місце розташування земельної ділянки. При цьому, жодним нормативним актом не встановлено обов'язок органу виконавчої влади на вимогу (клопотання, заяву, звернення) осіб виготовляти графічні матеріали із позначення на них вільних земельних ділянок, які можуть бути використані на конкретні цілі, у тому числі й наданні громадянам у власність.
Голова Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 також зазначив, що за інформацією міськрайонного управління у Броварському районі та м. Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області вільні землі рекреаційного призначення, до категорії яких відноситься індивідуальне дачне будівництво, проектами із землеустрою на території Броварського району не визначені.
Насамкінець, відповідач повідомив ОСОБА_2, що за інформацією Броварьскої районної ради остання не наділена повноваженнями по наданню громадянам земельних ділянок як для індивідуального дачного будівництва, так і для інших потреб, а отже порушене питання не може бути розглянуте на її пленарному засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За змістом пункту «ґ» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у розмірі не більше 0,10 гектара.
Пунктом «в» частини 3 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для індивідуального дачного будівництва.
Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що до заяви від 22.03.2017 р. він не додав графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
За таких обставин, відповідач обґрунтовано відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої дійшов помилкового висновку про те, що голова Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 протиправно не послався у листі від 20.04.2017 р. на Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не роз'яснив можливості оскаржити його дії до вищестоящого органу.
По-перше, частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України прямо передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, а не вищестоящого органу.
По-друге, відповідач посилаючись на названі закони не заперечував право позивача на відповідні пільги.
Не можливо погодитись із твердженням ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка має бути передана йому у власність виключно на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців.
За змістом статті 2 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців інваліди і учасники громадянської та Великої Вітчизняної воєн, учасники бойових дій на території інших держав, родини загиблих військовослужбовців та на інші категорії осіб, яким надані пільги законодавством колишнього Союзу РСР згідно з додатком 1 цієї Угоди, незалежно від того, на території держави якої із Сторін вони проживають, користуються пільгами і гарантіями, передбаченими національним законодавством Сторін і цієї Угодою.
Згідно абзацу 2 пункту 15 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 22 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3.
Пунктом 20 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.
Таким чином, позивач як інвалід війни та особа, яка віднесена до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії безумовно має право на першочергове отримання земельної ділянки, а місцеві ради зобов'язані протягом року після подання заяви відвести йому земельну ділянку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою він звернувся до голови Броварської районної держадміністрації Київської області, тобто до місцевого органу виконавчої влади, а не до місцевої ради.
Водночас, обов'язку відвести земельну ділянку протягом року з дня подання заяви особою, віднесеною до категорії 3, на місцеві державні адміністрації Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не покладено.
Крім того, як Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» так і Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» спрямовані на соціальний захист певних категорій громадян.
Вони не містять механізму передачі земельних ділянок у власність.
Таку процедуру визначено Земельним кодексом України, яким врегульовано суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Тобто, саме Земельний кодекс України підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо правомірності відмови у передачі земельної ділянки у власність.
Не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР, оскільки відповідно до статті 90 цього Закону всі вимоги згаданого Закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21 березня 1995 року.
Помилковим є і твердження позивача про те, що голова Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 протиправно не направив його заяву на розгляд сесії Броварської районної ради.
Відповідач у листі від 20.04.2017 р. зазначав, що Броварська районна рада не наділена повноваженнями щодо надання громадянам земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва.
Суд апеляційної інстанції знаходить помилковим і посилання позивача на Закон України «Про звернення громадян».
Заява надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва від 20.03.2017 р. не є зверненням в розумінні названого Закону та, як зазначалось вище, підлягала розгляду у порядку встановленому Земельним кодексом України.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає протиправності в діях голови Броварської районної держадміністрації Київської області ОСОБА_3 при розгляді заяви ОСОБА_2
При цьому, жодним правовим актом не передбачено можливості надання особі грошової компенсації замість земельної ділянки.
За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складна в повному обсязі 10 липня 2018 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя Г.В.Земляна