Справа № 826/9819/16 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
04 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кобаля М.І.,
Суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі: Кривді В.І.
за участю:
представника відповідача: Сабірова Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України (далі - Відповідачі) у якому просив:
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_4;
- визнати протиправним та скасувати висновок Центральної атестаційної комісії, оформлений протоколом від 08.12.2015 року та висновок Центральної апеляційної атестаційної комісії, оформлений протоколом від 26.12.2015 року щодо невідповідності ОСОБА_4 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Національною поліцією України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.07.2015 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 07.11.2015 року.
Відповідно до п.п.9, 10 розд.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Отже, Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Відповідно до Наказу національної поліції України №210 о/с від 20.11.2015 «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890 наказано провести атестування поліцейського апарату Національної поліції України, міжрегіональних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, центральною атестаційною комісією.
Наказом Національної поліції України №179 від 18.12.2015 «Про створення в Національній поліції апеляційних комісій» з метою забезпечення поліцейським права на оскарження висновків атестаційних комісій, а також повного всебічного та об'єктивного їх розгляду, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890 зі змінами, наказано створити в Національній поліції України центральну апеляційну атестаційну комісію №1 та апеляційну атестаційну комісію північного регіону №1.
Наказом Національної поліції України №191 від 21.12.2015 «Про затвердження персонального складу апеляційних атестаційних комісій Національної поліції України» з метою забезпечення поліцейським права на оскарження висновків атестаційної комісії, а також повного всебічного та об'єктивного їх розгляду, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 №1465 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890 зі змінами, затверджено персональний склад центральної апеляційної атестаційної комісії №1 та апеляційної атестаційної комісії північного регіону №1, до яких в подальшому вносилися зміни Наказом Національної поліції України №221 від 29.12.2015 «Про внесення змін до наказу Національної поліції України «Про затвердження персонального складу апеляційних атестаційних комісій Національної поліції України» від 21.12.2015 №191 (зі змінами)», Наказом Національної поліції України №222 від 30.12.2015 «Про внесення змін до наказу Національної поліції України від 21.12.2015 №191 (зі змінами) «Про затвердження персонального складу апеляційних атестаційних комісій Національної поліції України» та Наказом Національної поліції України №38 від 18.01.2016 «Про внесення змін до наказу Національної поліції України «Про затвердження персонального складу апеляційних атестаційних комісій Національної поліції України» від 21.12.2015 №191 (зі змінами)».
Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 93 о/с відповідно до пп. 9,12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №2 «Про затвердження тимчасового штату апарату Національної поліції» було призначено прибулого з МВС України ОСОБА_5 старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Національної поліції України.
Центральною атестаційною комісією було проведено співбесіду із позивачем, результати якої було оформлено протоколом від 08.12.2015 року. Як зазначає представник відповідача, при проведенні атестування позивача комісією були всебічно досліджені всі зібрані на нього документи: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» та інформація з відкритих джерел.
Членами атестаційної комісії було поставлено позивачу питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції тощо.
За результатами атестації позивача атестаційною комісією було прийнято рішення більшістю голосів, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у поліції через службову невідповідність.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення атестації позивачем пройдено тестування на доброчесність (тест «МIDОТ»), за результатами якого зроблено висновок, що позивач не рекомендований для проходження служби у поліції.
Після ознайомлення з висновками атестаційної комісії позивачем до Центральної апеляційної атестаційної комісії було подано скаргу, про що рапортом було повідомлено керівника Департаменту внутрішньої безпеки.
Позивача у зв'язку з розглядом поданої ним скарги було викликано на співбесіду до Центральної апеляційної атестаційної комісії.
Як вбачається з протоколу Центральної апеляційної атестаційної комісії від 26.12.2015 року членами даної комісії під час розгляду скарги позивача були досліджені всі вищезазначені документи, поставлені питання, які стосуються професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інші питання.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, апеляційною атестаційною комісією було прийняте рішення більшістю голосів про відхилення скарги ОСОБА_4
15.01.2016 року наказом Національної поліції України № 25 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за пп. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Як вбачається зі змісту наказу, підставою його видання став висновок атестаційної комісії від 26.12.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у справі № 826/1711/16 було задоволено позов ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України № 25о/с від 15.01.2016 року, поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Національної поліції України з 08.12.2015 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації та вважаючи протиправним висновок Центральної атестаційної комісії, оформлений протоколом від 08.12.2015 року та висновок Центральної апеляційної атестаційної комісії, оформлений протоколом від 26.12.2015 року щодо його невідповідності займаній посаді і звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Центральної атестаційної комісії та Центральної апеляційної атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність прийняті без урахування професійних якостей освітнього та кваліфікаційного рівнів працівника, його фізичної підготовки, заохочень отриманих під час проходження служби, показників службової діяльності, повноти виконання функціональних обов'язків, результатів тестування.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, представником Національної поліції України Тараненко О.В. від 11.08.2016 № 1216 (зареєстровано 03.10.2017 (вх.67123/17) було подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 99 КАС України (а.с.161-164) ( далі по тексту - клопотання).
Між тим, судом першої інстанції зазначене клопотання не розглядалось, а вищезазначені доводи відповідача не взяті до уваги.
Обґрунтовуючи подане клопотання представник апелянта звертав увагу суду першої інстанції на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки позивач був обізнаний про порушення свого права ще 21.12.2015. Зазначене підтверджується підписом останнього в розділі «Результати атестування» (а.с.20 на звороті).
Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, позивач мав право на звернення до суду з даним позовом протягом місяця з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Між тим, ОСОБА_4 скористався своїм правом і звернувся до Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України з апеляційною скаргою на висновок Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 08.12.2015.
Як зазначає відповідач, ОСОБА_4 з результатами апеляційного розгляду ознайомився 04.01.2016, а тому на його думку останнім днем подання даного позову було 04.02.2016.
Між тим, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не надано, належних доказів ознайомлення ОСОБА_4 з результатами апеляційного розгляду його скарги саме 04.01.2016.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія позовної заяви ОСОБА_4 від 05.02.2016 про визнання протиправними та скасування наказів, в якій останнім зазначено про те, що апеляційна скарга відхилена Центральною апеляційною атестаційною комісією Національної поліції України 26.12.2015 (а.с.47).
Тобто, станом на 05.02.2016 (момент подання позовної заяви) ОСОБА_4 було достеменно відомо рішення, яке прийняла Центральна апеляційна атестаційна комісія Національної поліції України, а тому останнім днем для звернення до суду з даним позовом є 05.03.2016.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що даний позов ОСОБА_4 подано 24.06.2016 (дата позову) та зареєстровано 29.06.2016 в суді першої інстанції, тобто з пропуском місячного строку передбаченого КАС України. З клопотанням (заявою) про визнання причин пропуску строку поважними позивач до суду першої інстанції не звертався.
Таким чином, судом першої інстанції не надано оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, чим порушено норми процесуального права.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України). Основний акцент робиться на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строк звернення до суду є матеріально-правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.
Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються КАС або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, протягом якого особа, яка вважає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують її права чи інтереси, може звернутися до суду за захистом.
Таким чином, строк звернення до суду - це прийом юридичної техніки, який функціонально пов'язаний із реалізацією права на судовий захист і визначає його часові межі.
В даному випадку, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів позивачем мав бути застосований місячний строк, який обчислюється з дня, коли він дізнався або повинне був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Тобто, в даному випадку, строк звернення до суду з позовом є спеціальним і він складає місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів строки звернення до суду.
Наведене свідчить, що позивач звернувся з даним позовом поза межами строку, визначеного ч.3 ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Правовими положеннями п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В свою чергу, ч. 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню, а позов - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя-доповідач: М.І. Кобаль
Судді: Л.В. Губська
О.В. Епель