Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 липня 2018 р. № 820/4186/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 ( вул. Вишнева, буд. 130,с. Геніївка,Зміївський район, Харківська область,63433) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15,м. Зміїв,Харківська область,63404), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Зміївського об'єднаного управліні Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратної розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січі відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи»;
- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду Україн Харківської області починаючи з 01 жовтня 2017 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи».
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи оскільки є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджується вкладкою № 640302 с до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія А № 000969. У період з 10.12.1986 р. по 19.02.1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку із чим має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. Проте, позивач вважає, що починаючи з 01 жовтня 2017 року управлінням Пенсійного фонду України неправильно нарахована та виплачується державна пенсія. У зв'язку з цим 22.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Листом № 10/К-9 від 19.04.2018 року Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовлено в перерахунку пенсії позивачу. У відмові відповідач вказав на те, що, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії перераховують особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - тобто тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби.
Представником відповідача на виконання ухвали через канцелярію суду надано відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач до управління з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка не звертався, рішення щодо відмови в проведенні перерахунку управлінням не приймалося. Крім того зазначено, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, оскільки не вбачається настання інвалідності у позивача під час проходження дійсної строкової військової служби згідно вимог статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджується вкладкою № 640302 с до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія А № 000969.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1, у період з 10.12.1986 р. по 19.02.1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Строкову військову службу проходив з 11.11.1979 р. по 24.10.1981 р.
23.03.2018 року позивач звернувся до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Листом № 10/К-9 від 19.04.2018 року Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області надано роз'яснення позивачу з посиланням на те, що, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії перераховують особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - тобто тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби.
Не погоджуючись із вказаним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу призначення пенсії визначений ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1; далі за текстом - Порядок №22-1), у силу яких рішення за матеріалами звернення має бути прийнято протягом 10 днів з дня надходження документів у формі протоколу.
Так, відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Між тим, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах владний суб'єкт рішення у формі протоколу не приймав, а відтак, відмови у призначенні пенсії не вчиняв.
Разом із цим, слід зазначити, що обов'язок проведення УПФУ призначення нової пенсії відповідно до ст.82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст .45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком №22-1.
Проте, у спірних правовідносинах позивач з таким письмовим документом до відповідача не звертався.
Подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії за правилами ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не створює правового наслідку у вигляді обов'язку прийняти письмове рішення у формі протоколу.
Крім того, при вирішенні спору суд приймає до уваги правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 р. по адміністративному провадженню №К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області №601/198/16) та у силу якого підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Оскільки позивач у спірних правовідносинах звертався до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою довільної форми та змісту, замість звернення з заявою по формі згідно з Порядком №22-1, то таке звернення не тягне наслідків у вигляді вирішення питання про призначення пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, оскільки за письмовим зверненням громадянина надав письмову відповідь, що узгоджується з положеннями Закону України «Про звернення громадян».
Окремо суд бере до уваги обставини звернення до Верховного Суду у порядку ст. 290 КАС України з поданням по справі №820/1148/18 з приводу застосування ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При винесені ухвали від 08.05.2018 р. по справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18) Верховний Суд дійшов висновку, що ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність факту існування порушеного суб'єктивного права позивача чи ущемленого інтересу у публічно-правових відносинах, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.