ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" липня 2018 р. справа № 809/981/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради (далі-відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що матері ОСОБА_2 призначалась адресна щомісячна допомога на неповнолітню дитину у періоди з 12.12.2014 року по 31.08.2017 року. Однак, у зв'язку з виїздом батьків за кордон на роботу виплата допомоги ОСОБА_2 була припинена з 01.09.2017 року відповідно до рішення комісії. Позивач вважає, що їй законодавством гарантовано право на призначення та отримання призначеної допомоги на неповнолітню дитину ОСОБА_2. Вважає, що відповідачем протиправно, відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги на неповнолітнього ОСОБА_2 оскільки дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не скасована.
Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито провадження у даній справі та зазначено що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку визначеному статтею 263 КАС України (а.с. 1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 04.07.2018 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 46-57). Зокрема, просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та з районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг призначалась на період з 12.12.2014 року по 11.12.2017 року матері ОСОБА_3, в тому числі і на сина ОСОБА_2 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 Враховуючи те, що мати ОСОБА_2 виїхала за кордон на роботу, рішенням міської комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 3.1 від 30.08.2017 року, вирішено припинити дану виплату ОСОБА_3 з 01.09.2017 року. Відповідач зазначив, що відповідно до п. 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, адресна допомога призначається за зверненням уповноваженого представника сім'ї, оскільки ОСОБА_1 не є уповноваженим представником сім'ї у призначенні адресної допомоги їй було відмовлено. Враховуючи те, що до складу сім'ї ОСОБА_1 відповідно до заяви від 20.10.2014 року входили ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 не належить до складу сім'ї позивачки, а тому вона не має права на отримання виплати призначеної допомоги.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що рішенням Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради 15.12.2014 року призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, а саме ОСОБА_6 (ОСОБА_3О.) дата народження 10.10.1990 року в розмірі 442,00 грн, ОСОБА_7 дата народження 22.02.2014 року в розмірі 884,00 грн, ОСОБА_4 (ОСОБА_2О.) дата народження 11.12.2008 року в розмірі 884,00 грн, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 12.12.2014 року по 11.06.2015 року, у загальному розмірі допомоги на сім'ю 2210,00 грн (а.с. 64).
Рішеннями від 15.06.2015 року, 24.12.2015 року, 04.07.2016 року, 27.01.2017 року, Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради подовжено виплату допомоги переміщеним особам на проживання з 12.06.2015 року по 11.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 14.06.2016 року, з 15.06.2016 року по 14.12.2016 року, з 11.01.2017 року по 10.06.2017 року (а.с. 65-68).
23.06.2017 року ОСОБА_3 повідомила Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради, що з 26.06.2017 року буде відсутня по місцю проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 69).
В результаті обстеження матеріально - побутових умов Управлінням праці та соціального захисту населення Калуської міської ради складено акт від 29.08.2017 року, яким зафіксовано відсутність ОСОБА_3 за адресою: б-р Незалежності, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область (а.с. 70-71).
11.01.2017 року ОСОБА_2 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування бульвар Незалежності, 4/149, місто Калуш, що підтверджено довідкою № НОМЕР_1 (а.с. 13).
Відповідно до довідки за № НОМЕР_1 від 01.12.2016 року ОСОБА_1, взята на облік, як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування бульвар Незалежності, 4/149, місто Калуш (а.с. 12).
11.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради з заявою про виплату грошової допомоги згідно Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття потреб витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг» відповідно до пункту 32 на неповнолітню дитину ОСОБА_2 (а.с. 14).
До заяви ОСОБА_1 додала заяву батьків ОСОБА_2 від 11.10.2017 року, якою відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 п. 32 просять призначити щомісячну адресну допомогу, як особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України їхньому малолітньому сину, ОСОБА_2 та дають згоду на її отримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради 16.02.2018 року щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, а саме: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, продовжено виплату в загальному розмірі на сім'ю 1326,00 грн, а ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено з 12.10.2017 року згідно рішення комісії (а.с. 31).
19.04.2018 року заявнику ОСОБА_1 відмовлено у виплаті ОСОБА_2, 11.12.2008 р. н. у подовженні виплати з 10.04.2018 року згідно рішення комісії (а.с. 32).
30.08.2017 року рішенням за № 3.1 міської комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішено припинити виплату ОСОБА_3, 10.10.1990 року - щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг з 01.09.2017 року (а.с. 73).
Міська комісія з питань призначення (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам рішенням за № 3/11 від 13.02.2018 року відмовила у призначенні (відновленні) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг на неповнолітнього ОСОБА_2, з 12.10.2017 року (а.с. 88).
Листом від 18.04.2018 року надано відповідь ОСОБА_1 Управлінням праці та соціального захисту населення Калуської міської ради, що її заява від 10.04.2018 року щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання на неповнолітнього ОСОБА_2 розглянута 18.04.2018 року та комісією прийнято рішення про відмову у призначенні вам щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання на неповнолітнього ОСОБА_2 згідно п. 32 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (а.с. 33).
Спірними питаннями у справі є правомірність припинення виплати допомоги внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради поновити з 12.10.2017 року виплату щомісячної адресної допомоги неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, через представника ОСОБА_1.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, у даному випадку - Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
За приписами п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ОСОБА_4О.), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, взятті на облік, як внутрішньо переміщені особи, що підтверджено довідками.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505.
Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Разом з цим, з огляду на інші положення п. 2 Порядку, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.
Згідно із п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.
Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім"ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім"ї (далі - уповноважений представник сім"ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884,00 грн. на одну особу (члена сім"ї); для працездатних осіб - 442,00 грн. на одну особу (члена сім"ї).
Пунктом 32 Порядку передбачено, якщо дитина переміщується з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, грошова допомога виплачується їй за зверненням:
- баби, діда, повнолітніх сестри, брата, мачухи, вітчима, які безпосередньо здійснюють догляд за дитиною без спеціальних на те повноважень;
- інших осіб, яким батьки передали дитину на виховання, - у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально;
- служби у справах дітей, якщо:
догляд за дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки, за рішенням служби у справах дітей відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”;
дитина влаштована до професійно-технічного або вищого навчального закладу та проживає у його гуртожитку.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п. 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до п. 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.
Згідно із п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Таким чином, для продовження отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:
- особа повинна постійно проживати на території України;
- особа повинна бути внутрішньо переміщеною;
- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;
- уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги;
- особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Виходячи з норм п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що у разі зміни уповноваженого представника сім'ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім'ї за його особистим зверненням відповідно до пункту 5 цього Порядку.
Судом встановлено, що 12.12.2014 року із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, звернулась ОСОБА_6 (ОСОБА_3О.), якою зазначено членів сім'ї: ОСОБА_6, ОСОБА_8 (ОСОБА_2О.), ОСОБА_7, ОСОБА_9 (а.с. 17).
Отже, саме ОСОБА_3 (ОСОБА_1О.) звернулась, як уповноважений представник сім'ї до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, а тому відповідачем призначена грошова допомога на сім"ю та виплачувалась ОСОБА_3 (ОСОБА_1О.).
Виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена ОСОБА_3 (ОСОБА_1О.), з урахуванням акта обстеження матеріально - побутових умов сім'ї з 01.09.2017 року.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до пункту 13 Порядку передбачено, що у разі зміни уповноваженого представника сім'ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім'ї за його особистим зверненням відповідно до пункту 5 цього Порядку.
Враховуючи те, що родичка ОСОБА_1 до складу сім'ї ОСОБА_3 (ОСОБА_1О.) не входить, а дитина ОСОБА_2 переміщена у супроводі батьків та певний час перебувала з ними, відсутні підстави для виплати позивачці щомісячної адресної допомоги на неповнолітнього ОСОБА_2
Суд звертає увагу на те, що при призначенні допомоги ОСОБА_1 з 20.10.2014 року до складу сім'ї входило дві особи, на які призначалась допомога, а саме - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підтверджено самостійно поданою позивачем заявою від 20.10.2014 року (а.с. 80).
Таким чином, суд доходить до висновку, що в даних спірних правовідносинах не можливо застосувати пункт 32 Порядку № 505, оскільки ОСОБА_2 переміщений у супроводі батьків, допомога була призначена та виплачувалась уповноваженому представнику сім'ї його матері ОСОБА_3
Твердження позивача, щодо можливості отримання нею грошової допомоги на ОСОБА_2, як особі, якій батьки передали дитину на виховання, - у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально, є хибними, тому, що така можливість виникає тільки при переміщенні дитини з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо наявності у неї права, на поновлення виплати з 12.10.2017 року щомісячної адресної допомоги неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 через представника ОСОБА_1.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, місце проживання: б. Незалежності, 4/149, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304).
Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради (код ЄДРПОУ - 03193318, місцезнаходження: вул. Євшана, 9, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).
Суддя /підпис/ ОСОБА_10