05 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 17/5009/5413/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 (головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Колодій Н.А., Смірнов О.Г.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 ( головуючий суддя: Геза Т.Д., судді: Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.)
за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1.Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 3. Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7, 5. ОСОБА_8, 6. ОСОБА_9, 7. ОСОБА_10, 8. ОСОБА_11, 9. ОСОБА_12, 10. ОСОБА_13, 11. ОСОБА_14, 12. ОСОБА_15, 13. ОСОБА_16, 14. ОСОБА_17, 15. ОСОБА_18, 16. ОСОБА_19, 17. ОСОБА_20, 18. ОСОБА_21,
про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,
За участю представників:
прокуратури - Збарих С.М. -прокурор відділу,
позивача - Грикун В.О. - представник ,
відповідача-1 - не з'явився,
відповідача-2 - не з'явився,
відповідача-3 - не з'явився,
третьої особи-1 - ОСОБА_4 -особисто , ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-2 - ОСОБА_24 -представник ,
третьої особи-3 - ОСОБА_24 -представник ,
третьої особи-4 - ОСОБА_24 -представник ,
третьої особи-5 - не з'явився,
третьої особи-6 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-7 - не з'явився,
третьої особи-8 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-9 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-10 - ОСОБА_24 -представник ,
третьої особи-11 - ОСОБА_25 - представник,
третьої особи-12 - ОСОБА_15. - особисто, ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-13 - ОСОБА_24 -представник
третьої особи-14 - не з'явився,
третьої особи-15 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-16 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-17 - ОСОБА_24 -представник,
третьої особи-18 - не з'явився,
14.03.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №17/5009/5413/11 до Касаційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2018 року у справі №17/5009/5413/11 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 04.05.2018.
02.05.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) скаржник направив до суду клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 19.04.2018.
В обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржник надав копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 17/5009/5413/11 з вхідним реєстраційним штампом про отримання саме 03.03.2018 прокуратурою постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018, просить вважати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк.
14.05.2018 суд постановив ухвалу про задоволення заяви Заступника прокурора про поновлення строку на подання касаційної скарги, прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 05.07.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 04.06.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, однією із позовних вимог Заступника прокурора є витребування із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" об'єкти нерухомості за адресами: м. Запоріжжя, вул. 40 років Жовтня, 1а, (медпункт літери А, А1 інвентарний № 1-1611 загальною площею 25,7 м2); м. Запоріжжя, вул. 40 років Жовтня, 48а (гараж-бокс № 1 літера А інвентарний № 1-0025 загальною площею 245,1 м2); м. Запоріжжя, вул. 40 років Жовтня, 50а (гараж-бокс № 2 літера А інвентарний № 1-0038 загальною площею 155,6 м2) у власність держави в особі Фонду державного майна України.
В свою чергу Відповідач-2 - Приватне акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Відповідач-3 - ПрАТ "Приазовкурорт" - заявлені позовні вимоги не визнали та просили суд першої інстанції застосувати строк позовної давності зазначаючи при цьому, що трирічний строк позовної давності для звернення з даним позовом був пропущений.
В свою чергу, Фонд державного майна України звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив визнати поважними причини пропущення позовної давності, поновити цей строк і задовольнити позов прокурора у повному обсязі, посилаючись на те, що про вибуття спірних об'єктів нерухомого майна з державної власності ФДМУ стало відомо у 2011 році із позову Заступника прокурора Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 р. у справі № 17/5009/5413/11 відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, дійшов висновку, що прокурором в інтересах держави в особі її органів було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Разом з тим, під час розгляду матеріалів справи встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 26.04.2018 справу № 907/50/16 за позовом Заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські Зорі", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал", про витребування майна з незаконного володіння, за касаційною скаргою Заступника прокурора Львівської області на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про передачу справи № 907/50/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду оскільки вважає, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України від 05.10.2016 зі справи №916/2129/15, з якого вбачається, що положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна не застосовуються.
Разом з тим, у постанові від 22 червня 2017 у справі № 6-1047цс17 Верховний Суду України направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення початку перебігу позовної давності, вказавши, що статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача. При цьому Верховний Суду України виходив із того, що за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
З огляду на викладене слідує, що Верховний Суд України направляючи справу №6-1047цс17 на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення початку перебігу позовної давності, вбачав підстави для застосування до правовідносин, що регулюються в тому числі статтею 388 Цивільного кодексу України, інституту позовної давності.
Отже за наявності наведених вище судових рішень існує правова невизначеність у застосуванні статей 387, 388 Цивільного кодексу України та статті 267 цього Кодексу, а враховуючи наявність передбачених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних повноважень, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не може забезпечити однакове застосування вказаних норм права, що у свою чергу не виключає у подальшому двозначного трактування у правозастосовчій практиці правових норм, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми усунення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав зупинити провадження за касаційною скаргою, поданою у справі №17/5009/5413/11 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у іншій справі № 907/50/16.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Провадження у справі №17/5009/5413/11 зупинити до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №907/50/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський