10 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 912/2528/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши заяву фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" про залишення касаційної скарги без руху
за касаційною скаргою ОСОБА_4
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Науменка І.М. - головуючого, Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. від 13 березня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області у складі Макаренко Т.В. - головуючого, Вавренюк Л.С., Поліщук Г.Б. від 08 грудня 2017 року
за позовом фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_11, 2. ОСОБА_12, 3. ОСОБА_13, 4. ОСОБА_14, 5. ОСОБА_15, 6. ОСОБА_16, 7. ОСОБА_17, 8. ОСОБА_18, 9. ОСОБА_19, 10. ОСОБА_20, 11. ОСОБА_21, 12. ОСОБА_22, 13. ОСОБА_23, 14. ОСОБА_24, 15. ОСОБА_25, 16. ОСОБА_26, 17. ОСОБА_27, 18. ОСОБА_28, 19. ОСОБА_29, 20. ОСОБА_30, 21. ОСОБА_31, 22. ОСОБА_32, 23. ОСОБА_33, 24. ОСОБА_34, 25. ОСОБА_35, 26. ОСОБА_36, 27. ОСОБА_37, 28. ОСОБА_38, 29. ОСОБА_39, 30. ОСОБА_50, 31. ОСОБА_40, 32. ОСОБА_41, 33. ОСОБА_42, 34. ОСОБА_43, 35. ОСОБА_44, 36. ОСОБА_45, 37. ОСОБА_46, 38. ОСОБА_47, 39. ОСОБА_48, 40. ОСОБА_49, 41. ОСОБА_4
про визнання недійсними наказів
Ухвалою Суду від 03 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року у даній справі; розгляд скарги призначено в засіданні Суду на 27 червня 2018 року.
У судовому засіданні, що відбувалося 27 червня 2018 року, представником фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" подано заяву про відвід колегії суддів, яку ухвалою Суду від 27 червня 2018 року визнано необґрунтованою; оголошено перерву у судовому засіданні до 11 липня 2018 року.
Ухвалою Суду від 04 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" про відвід судової колегії у даній справі.
10 липня 2018 року до Суду надійшла заява фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" про залишення касаційної скарги без руху, яка мотивована тим, що за подання касаційної скарги у справі № 912/2528/17 ОСОБА_4 не сплачено судовий збір, а також до поданої скаржником касаційної скарги не додано доказів направлення її копій з доданими матеріалами іншим учасникам справи.
На думку заявника, наведені обставини свідчать про те, що при поданні касаційної скарги скаржником не дотримано вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення такої скарги без руху на підставі положень частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши вказану заяву, Суд відмовляє у її задоволенні і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Щодо сплати судового збору.
На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Згідно із частиною 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» 06 листопада 2012 року № 5477-VI частину другу статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викласти в такій редакції: «Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма статті Закону № 484-VIII не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно буди доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C. G. Та інші проти Болгарії» (« C.G. and others v.Bulgaria», заява № 1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).
Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 484-VIII в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір» № 484-VIII, проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.
Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.
Вказану правову позицію було викладено Верховним Судом у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 2-3901/08-ц.
Щодо доказів надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Однак, за приписами частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються: 1) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності; 2) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином побудова наведених вище процесуальних норм дійсно зобов'язує скаржника надсилати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, які у них відсутні, але разом з цим, не зобов'язує скаржника надавати касаційному суду докази такого надсилання.
Норми Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, побудовані на засадах добросовісного та належного виконання учасниками судового процесу своїх процесуальних обов'язків, а як вже зазначалося вище, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимагати від учасників судового процесу виконання дій, що не передбачені чинним процесуальним кодексом Суд не може.
Щодо можливості застосування касаційним судом приписів частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України
Процесуальний механізм залишення касаційної скарги без руху, наданий касаційному суду приписами статті 292 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Положення статті 292 Господарського процесуального кодексу України не містять відсилань до статті 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки механізм залишення касаційної скарги без руху може бути застосовано Судом виключно до відкриття касаційного провадження у справі, так як Господарський процесуальний кодекс України презюмує законність дій Верховного Суду і саме тому не передбачає і можливості оскарження його рішень.
Таким чином посилання заявника на те, що Верховний Суд може застосовувати положення статті 176 Господарського процесуального кодексу України є помилковими та такими, що не містять під собою правових обґрунтувань.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" про залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року у справі № 912/2528/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.