11 липня 2018 року Справа № 926/721/18
Суддя Байталюк Володимир Дмитрович, розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця Павловича Миколи Ауреловича
до Чагорської сільської ради
про зарахування різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури в сумі 208000 грн.
представники сторін не з'явилися.
Фізична особа-підприємець Павлович Микола Аурелович звернувся з позовом до Чагорської сільської ради у якому просить суд «ухвалити рішення, яким задовольнити позов Павловича М. А. до Чагорської сільської ради про зарахування витрат в сумі 208000 грн. в рахунок пайового внеску участі у розвитку інфраструктури села Чагор».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.12.2014 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано його декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № 143143530380, в якій йдеться про закінчення будівництва об'єкта, а саме готельного комплексу з магазином товарів повсякденного попиту, загальною площею 2526,60 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Чагор, вул. Незалежності, 2. Однак, в жовтні 2017 року позивачем отримана претензія від голови Чагорської сільської ради, стосовно вимоги укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с. Чагор, у зв'язку із введенням в експлуатацію готельного комплексу з магазином в с. Чагор для сплати 4 відсотків кошторисної вартості будівництва, а саме 208000 грн. Проте, позивачем за власні кошти для поліпшення інфраструктури населеного пункту с. Чагор було витрачено 235642 грн., що на 27642 грн. перевищує вимоги відповідача. У зв'язку з чим, позивач просить суд зарахувати витрати в сумі 208000 грн. в рахунок пайового внеску участі у розвитку інфраструктури села Чагор.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 12.03.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.03.2018 відкрито провадження у справі, розгляд її у підготовчому засіданні призначено на 03.04.2018.
03.04.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2018 для надання позивачем додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 14.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.06.2018.
Ухвалою суду від 05.06.2018 відкладено підготовче засідання на 13.06.2018 у зв'язку з неявкою представника позивача.
Ухвалою суду від 13.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні, а судове засідання призначено на 11.07.2018.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини їхньої неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим справа розглядається без участі представників сторін за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне:
19.12.2014 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № 143143530380, в якій йдеться про закінчення будівництва об'єкта, а саме готельного комплексу з магазином товарів повсякденного попиту, загальною площею 2526,60 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Чагор, вул. Незалежності, 2.
Згідно вказаної вище декларації про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 5200000 грн., а вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 7500000 грн.
На переконання позивача, оскільки ним за власні кошти, для поліпшення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села було побудовано автобусну зупинку, проведено освітлення вул. Незалежності в с. Чагор, проведена каналізація по вул. Незалежності в с. Чагор, встановлені дощеприймальники, встановлено трансформатор більшої потужності з метою покращення електричних мереж, то відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України та частини п'ятої статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вказані обставини є підставою для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості виконаних замовником робіт, тобто на суму 208000,00 грн.
Отже, причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування кошторисної вартості виконаних робіт з будівництва інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села в рахунок оплати пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури с. Чагор, Глибоцького району Чернівецької області.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частин першої-третьої статті 40 цього Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина перша статті 40 Закону).
Водночас частиною п'ятою статті 30 Закону передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Рішенням Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області VI скликання 23 сесії від 10.06.2013 затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради та визначено величину пайової участі у розмірі 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення (санаторії)).
У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
Як вже зазначалося вище, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Однак, жодних технічних умов стосовно побудованих позивачем об'єктів в с. Чагор суду не надано.
Так, відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді, а управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Таким чином, передумовою для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є прийняття таких інженерних мереж у комунальну власність.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що жодних рішень чи дій, які б свідчили про прийняття інженерних мереж чи інших об'єктів про які йдеться в позовній заяві у комунальну власність ні Чагорською сільською радою, ні будь-якими іншими структурними підрозділами не приймалися та не вчинялися.
В матеріалах справи відсутні, а позивачем не подані докази прийняття безоплатно у власність територіальної громади с. Чагор, в особі Чагорської сільської ради, інженерних мереж чи інших об'єктів, та подальшої передачі їх на баланс обслуговуючих організацій.
Окрім того, питання стосовно зарахування вартості прокладених позивачем інженерних мереж та інших об'єктів підлягало врегулюванню виключно шляхом внесення змін до договору про пайову участь, який в силу вимог приписів статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є обов'язковим для сторін. При цьому, жодною із сторін такий договір суду не надано.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при відмові у позові покладаються на позивача.
Керуючись статтями 130, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця Павловича Миколи Ауреловича до Чагорської сільської ради про зарахування різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури в сумі 208000 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення - з дня складання повного судового рішення).
Повне рішення складено 11.07.2018.
Суддя В. Байталюк
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/