58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
02 липня 2018 року Справа № 926/851/17
За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Магальської сільської ради
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Лад Капітал”
про стягнення збитків - 562 331,32 грн.
Суддя О.Г. Проскурняк
ОСОБА_2 Нікітович
Представники:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність №202 від 31 березня 2016 року.
від відповідача - ОСОБА_4, договір від 21 березня 2017 року.
прокурор - Балицька Р.С.
СУТЬ СПОРУ: Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Магальської сільської ради звернувся з позовом до приватного підприємства "Лад Капітал" м. Чернівці про стягнення збитків з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 562 331,32 грн., завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки площею 0,6753 га по вул. Складській, 3 в с. Остриця Новоселицького району.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор та позивач посилаються на те, що відповідач здійснює фактичне безоплатне використання спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим, згідно з актами комісії № 07 від 11 серпня 2015 року, № 02 від 10 червня 2016 року та №01 від 23 січня 2017 року, затвердженими розпорядженням голови Новоселицької райдержадміністрації № 646-р від 25 листопада 2016 року, за періоди з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2016 року нараховані збитки, які завдані територіальній громаді с. Магала, на суму 562 331,32 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, та вказує, що неодноразово звертався до позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте йому було відмовлено, тому на його думку відсутні підстави для нарахування збитків.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.03.2017 (суддя Скрипничук І.В.) порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 20 квітня 2017 року задоволено заяву керівника Сторожинецької місцевої прокуратури про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму у розмірі 562331,32 грн. за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2016 року.
Ухвалою суду від 25 травня 2017 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судового рішення у справі №824/286/17-а.
15 вересня 2017 року, у зв'язку із звільненням з посади судді Скрипничука І.В., справу передано судді Гончаруку О.В.
Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21 грудня 2017 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 грудня 2017 року вирішено розглядати справу №926/851/17 у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 23 січня 2018 року.
У підготовчому засіданні 23 січня 2018 року оголошено перерву до 01 лютого 2018 року.
Ухвалою суду від 01 лютого 2018 року зупинено провадження у справі та призначено процедуру врегулювання спору за участю судді у строк до 05 березня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 березня 2018 року припинено процедуру врегулювання спору за участю судді, поновлено провадження у справі, справу передано відділу документального забезпечення та контролю для подальшого повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року, справу №926/851/17 передано судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 березня 2018 року призначено підготовче засідання на 26 березня 2018 року. В судовому засіданні 26 березня 2018 року оголошено перерву в розгляді справи до 23 квітня 20187 року.
Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 14 травня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 29 травня 2018 року.
29 травня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи до 02 липня 2018 року.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав вказаних у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.
Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
05 вересня 2006 року між Магальською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,6753 га. терміном на 10 років, під розміщення пилорами по вул. Складській в селі Остриця, Новоселицького району.
Пунктом 2,4 вищевказаного договору закріплено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,6753 га. Договір укладено на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.
Актом встановлення і погодження меж земельної ділянки та передачі і прийом її в натурі від 24 березня 2005 року ОСОБА_5 та Магальською сільською радою проведено встановлення і погодження меж земельної ділянки та передачі і прийом її в натурі (на місцевості) землевласнику (землекористувачу) - ФОП ОСОБА_5 Вказаним актом встановлено, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах с. Остриця, Магальської сільської ради, Новоселицького району.
Як вбачається із Свідоцтва про право власності, 27 серпня 2014 року ОСОБА_5 оформлено право власності на нежитлові будівлі по обробці деревини, що знаходяться за адресою: вул. Складська, 3 в с. Остриця Новоселицького району.
03 жовтня 2014 року ОСОБА_5, відповідно до акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ПП “Лад Капітал” передала, як засновник останнього, нежитлові будівлі по обробці деревини, що знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 0,6753 га., цільове призначення - інша некомерційна діяльність, кадастровий номер земельної ділянки - 7323083600:01:003:0041, що перебуває в користуванні засновниці на підставі договору оренди землі, укладеного 05 вересня 2006 року.
13 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області зареєстровано право власності ПП “Лад Капітал” на нежитлові будівлі по обробці деревини по вул. Складській, 3 в с. Остриця Новоселицького району.
Як вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 припинила підприємницьку діяльність - 03 листопада 2014 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №20330060011006609.
Рішенням № 10 32 сесії VI скликання Магальської сілської ради Новоселицького району Чернівецької області від 17 грудня 2014 року розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,6753 га. для розміщення пилорами по вул. Складській в селі Остриця, укладений між ПП ОСОБА_5 та Магальською сільською радою.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що міститься в матеріалах справи, 13 жовтня 2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 підприємства “Лад Капітал” на нерухоме майно, а саме нежитлових будівель по обробці деревини, що знаходяться за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький район, с. Остриця, по вулиці Складській, 3 на земельній ділянці із кадастровим номером 7323083600:01:003:0041 з цільовим призначенням - інша комерційна діяльність.
Відповідно до пунктів а, е частини 1 статті 141 Земельного кодексу України унормовано, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
В силу положень статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до частин 1,2 статті 120 Земельного кодексу України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 вищевказаного закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 31 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, права попереднього власника або користувача припиняється, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий будинок, будівля або споруда.
Тому, суд вважає, що договір оренди землі, укладений 05 вересня 2006 року між Магальською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_5 припинився в силу закону 13 жовтня 2014 року, тобто з моменту реєстрації права власності ПП “Лад Капітал” на нежитлові будівлі по обробці деревини, (стаття 334 ЦК України), у зв'язку з чим спростовується твердження відповідача, що договір оренди припинився на підставі пунктом 34.5 вищевказаного договору оренди, тобто з часу припинення підприємницької діяльності ОСОБА_5
При цьому, з урахуванням частини 2 статті 120 Земельного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України “Про оренду землі”, враховуючи, що право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці перейшло до ПП “Лад Капітал”, під час дії договору оренди землі, тому до набувача даного майна перейшло також право оренди (користування) земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього землекористувача.
У зв'язку із чим у відповідача не було законних сподівань та достатнього підґрунтя стверджувати, що йому належить виключне право на набуття (викуп) земельної ділянки у власність, без виконання першочергового обов'язку оформлення права на оренду земельної ділянки.
Таким чином, посилання відповідача, що сільською радою порушуються вимоги частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, щодо виключно його права на набуття права власності на земельну ділянку, шляхом викупу, у зв'язку із набуттям право власності на нерухоме майно яке на ній знаходиться, виходячи з вищевказаних обставин, є помилковим.
17 грудня 2014 року рішенням 32 сесії VI скликання Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за № 11 ПП “Лад Капітал” відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки площею 0,6753 га. (шляхом викупу) для виробничих потреб - розміщення пилорами.
Зазначене рішення визнане незаконним та скасоване господарським судом Чернівецької області 17 липня 2015 року у справі № 926/914/15.
11 вересня 2015 року рішенням 39 сесії VI скликання Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за № 06 Магальська сільська рада утрималася в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6753 га., для виробничих потреб - розміщення пилорами.
Це рішення господарським судом Чернівецької області у справі № 926/791/15 рішенням від 12 січня 2016 року в цій частині було визнане незаконним та скасовано.
22 березня 2016 року рішенням 5 сесії VII скликання Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за № 54 Магальською сільською радою вирішено відмовити у наданні дозволу ПП “Лад Капітал” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6753 га., для виробничих потреб - розміщення пилорами, для викупу.
Вказане рішення Магальської сільської ради господарським судом Чернівецької області у справі № 926/2991/16 рішенням від 20 жовтня 2016 року визнане незаконним та скасовано.
Як вбачається з матеріалів справи, судовими рішеннями Господарського суду Чернівецької області щодо визнання недійсними рішень Магальської сільської ради, стосовно відмови у наданні дозволу відповідачу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення спірної земельної ділянки для викупу, встановлено виключно не відповідність оскаржуваних рішень сільської ради вимогам закону в частині порядку розгляду та прийняття рішень.
Тобто, помилки, що були допущені позивачем при прийнятті рішень стосувались лише дотримання процедури їх прийняття, за відсутності встановлення судом обов'язку позивача відчужити на користь відповідача земельну ділянку у майбутньому.
Тому, відповідач помилково вважає, що позивач діяв протиправно, щодо порушення його виключного права на викуп земельної ділянки.
Відповідно до частини 5 статті 319 ЦК України, власність зобов'язує.
Водночас за змістом статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, новий власник нерухомого майна, шо знаходиться на спірній земельній ділянці не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається із встановленого судом вище, приватне підприємство “Лад Капітал” правомірно володіє нерухомим майном, а саме нежитловими будівлями по обробці деревини, що знаходяться за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький район, с. Остриця, по вулиці Складській, 3 та користується спірною земельною ділянкою із кадастровим номером 7323083600:01:003:0041 з цільовим призначенням - інша комерційна діяльність, починаючи з 13 жовтня 2014 року, тобто з моменту набуття права власності ПП “Лад Капітал” на нежитлові будівлі по обробці деревини.
Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 підприємства “Лад Капітал” виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.
Крім того, суди не встановлювали факту безумовного права відповідача щодо викупу земельної ділянки, або перешкоджання його набуття. Зокрема, помилковим є посилання відповідача, що у Магальської сільської ради є тільки обов'язок першочергово прийняти відповідне рішення, виключно щодо викупу земельної ділянки відповідно до частини 1 статі 120, статті 128 Земельного кодексу України, оскільки означені норми не регулюють правовідносини, які склались між сторонами, щодо обов'язкового оформлення відповідачем права на оренду землі, згідно Закону України “Про оренду землі” та частиною 2 статті 120 ЗК України, у зв'язку з набуттям права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться на земельній ділянці, під час дії договору оренди землі.
Статтями 116, 123 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно із пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно із ПКУ, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (пп. 14.1.136 ПКУ).
02 квітня 2015 року Магальська сільська рада звернулась до директора ПП “Лад Капітал” із претензією про незаконне використання земельної ділянки, відповідно до якої останньому запропоновано звернутись до Магальської сільської ради протягом 10 днів для укладення договору оренди, або звільнення земельної ділянки.
При цьому відповідач у даних правовідносинах не вчинив обов'язкових дій спрямованих на оформлення права на постійне землекористування вказаною ділянкою, за яким зобов'язаний сплачувати орендну плату, якщо навіть в майбутньому здійснить викуп земельної ділянки.
Тобто, до оформлення права на земельну ділянку, користувач чи майбутній власник зобов'язаний вносити платежі за користування земельною ділянкою.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Пунктом “Д” частини 1 статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до приписів частин першої та другої статті 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом міністрів України.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктами 2, 4 зазначеного Порядку передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
Згідно із пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).
Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Фактом, що підтверджує фактичне використання земельної ділянки відповідачем, загальною площею 0,6753 га., як зазначалось вище, є витяг із Свідоцтва про право власності, згідно якого за будівлею, що належить ТОВ “Лад Капітал” закріплено земельну ділянку із кадастровим номером - 7323083600:01:003:0041.
Відповідно до пункту 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Актом з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області в особі Магальської сільської ради внаслідок порушення законодавства №7 від 11 серпня 2015 року та відповідно до розрахунку суми втрат орендної плати за земельну ділянку за період з 01 грудня 2014 року по 31 липня 2015 року визначено розмір збитків за користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на загальну суму - 148 338,55 грн.
Актом з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області внаслідок порушення земельного законодавства №2 від 10 червня 2016 року та відповідно до розрахунку суми втрат орендної плати за земельну ділянку за період з 11 серпня 2015 року по 10 травня 2016 року визначено розмір збитків за користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на загальну суму - 204 925,47 грн.
20 вересня 2016 року Магальська сільська рада звернулась із листом №555 до директора ПП “Лад Капітал” з пропозицією невідкладно погасити суму збитків за період з 01 грудня 2014 року по 10 травня 2016 року на загальну суму - 353 264,02 грн.
Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 13 жовтня 2016 року проведеного комісією у складі заступника голови, депутатів Магальської сільської ради та спеціаліста з земельних питань Магальської сільської ради, земельна ділянка по вул. Складській, 3 в с. Остриця, Новоселицького району, площею 0,6753 га., яка перебувала в орендному користуванні ОСОБА_5, використовується відповідачем для виробничих потреб без оформлення відповідного договору оренди землі.
Крім того, актом з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області внаслідок порушення земельного законодавства №01 від 23 січня 2017 року визначено розмір збитків за користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 11 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року на загальну суму - 209 067,30 грн.
Станом на дату ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати відповідачем орендної плати чи земельного податку за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за користування земельною ділянкою.
Пунктом 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати, як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. Під час розгляду таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.
Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 1 статті 224 та частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. До складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка завдала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов'язання з відшкодування збитків.
Окрім того, у зв'язку із розміщенням на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належить відповідачу, позивач не міг іншим чином отримати дохід від використання займаної земельної ділянки.
Тому, заявлена сума збитків не є абстрактною, оскільки плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати, яка в свою чергу за земельні ділянки державної та комунальної власності нараховується та сплачується за регульованою ціною.
Статтею 287 Податкового кодексу України унормовано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Пунктом 5, 5.1, 5.8 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Таким чином, розмір ставки орендної плати (коефіцієнт) за земельні ділянки державної та комунальної при розрахунку суми орендної плати, а як наслідок і суми втрат орендної плати є регульованою ціною, що не може бути менше ніж 3% та більше 12 %.
Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
При цьому, необґрунтованою є позиція Магальською сільської ради, стосовно розрахунку суми збитків в частині застосування ставки орендної плати, відповідно до положення - 10%, з врахуванням цього коефіцієнту, відповідно до умов договору оренди землі, укладеного між ПП ОСОБА_5 та Магальською сільською радою, з огляду на наступне.
Як вбачається з вищевикладеного, відповідно до статті 13 Закону України “Про оренду землі” унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України “Про оренду землі” закріплені істотні умови договору оренди землі, до яких відносять: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, орендна плата за договором оренди землі узгоджується сторонами.
При цьому, враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України, розмір ставки орендної плати (коефіцієнт) за земельні ділянки державної та комунальної при розрахунку суми орендної плати не може бути менше ніж 3%, а тому Магальська сільська рада могла розраховувати без узгодження із стороною тільки на дохід, з розрахунку із застосуванням мінімального розміру ставки орендної плати, що встановлено законодавством України.
Отже, за межами волевиявлення сторін, щодо узгодження ціни договору оренди є встановлення мінімального розміру ставки орендної плати (коефіцієнту), передбаченого законом у 3%, тобто це та плата на яку реально міг розраховувати позивач і розмір якої є регульованим.
Тому, враховуючи вищевикладене, розмір реальних неодержаних доходів Магальською сільською радою - це орендна плата, розрахована із розміру ставки орендної плати (коефіцієнту) - 3% від нормативно-грошової оцінки землі..
За таких обставин, суд вважає законним та обґрунтованим розрахунок суми збитку, завданих Магальській сільській раді відповідачем на загальну суму 168 699,40 грн.
Враховуючи вищевикладене позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь Магальської сільської ради 168 699,40 грн. - збитків, за використання земельної ділянки площею 0,6753 га., що розташована по вул. Складська, 3 у с. Остриця, Новоселицького району, Чернівецької області.
Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Лад Капітал” (58025, м. Чернівці, вул. Моріса Тереза, 192-Б, код 39411499) на користь Магальської сільської ради (60313, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Г. Нандріша, 61, код 18010600) 168 699,40 грн. - збитків.
3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Лад Капітал” (58025, м. Чернівці, вул. Моріса Тереза, 192-Б, код 39411499) на користь Прокуратури Чернівецької області (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, код 02910120) 2 530,49 грн - судового збору.
4. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення збитків на загальну суму 393 631,92 грн.
Повний текст рішення складено та підписано - 11 липня 2018 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк