Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" липня 2018 р.м. Харків Справа № 922/1012/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Зайцева Миколи Івановича, м. Харків
про стягнення 327826,14 грн.
за участю представників:
позивача - Коваль Г.Ю.
відповідача - не з'явився
Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Зайцева Миколи Івановича (відповідач) згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 327826,14 грн. Також, позивач просить суд судові витрати по веденню справи покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач з 04.03.2018 та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1055 га по АДРЕСА_2 у м. Харкові без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. Таким чином, відповідно до статей 1212 - 1214 ЦК України безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.04.2015 по 31.03.2018 в сумі 327826,14 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 14.05.2018 о 11:00.
У підготовчому засіданні 14.05.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 29.05.2018 о 12:30.
У підготовчому засіданні 29.05.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 04.06.2018 о 12:45.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 18.06.2018 о 12:45.
У судовому засіданні 18.06.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 02.07.2018 о 09:30.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача.
Також, відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.04.2018 № 120088831 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-5, 5а, 6-:-16 в нежитловій будівлі літ. «У-1» загальною площею 852,2 кв.м. по АДРЕСА_2 на праві приватної власності зареєстровані з 04.03.2008 за Зайцевим М.І. на підставі свідоцтва про право власності від 01.02.2008, виданого виконавчим комітетом Комінтернівської районної в м. Харкові ради.
Також, згідно вищенаведеної інформації нежитлові приміщення підвалу № 0-1-.--0-9 в літ. «У-1» загальною площею 902,3 кв.м. по АДРЕСА_2 на праві приватної власності з 15.09.2008 зареєстровані за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.2008 № 1187 по 1/2 частці у кожного.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Зайцев М.І. зареєстрований як фізична особа-підприємець з 19.11.1996, основний вид економічної діяльності якої - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39).
Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 28.11.2016 № 19-20.08-3-5107/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 21.11.2016 № 7946/0/225-16 речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_2 в м. Харкові не зареєстровані.
Згідно листа Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 5706/8/20-38-13-04-22 від 28.11.2016 ФОП Зайцев М.І. (код НОМЕР_1) був зареєстрований як платник земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2 з площею 0,0647 га. Згідно наданих податкових декларацій з плати за землю земельний податок за вказану ділянку нараховано: за 2013 рік - 13110,16 грн.; за 2014 рік - 13110,16 грн., за 2015 рік - 16374,60 грн., за 2016 рік - 23461,82 грн.
10 квітня 2018 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Федоровим В.В. за участю інженера-геодезиста Рябової А.В. та інженера-землевпорядника Ткачової Г.О. проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1055 га по АДРЕСА_2 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "У-1" загальною площею 1754,5 кв.м., право власності на яку зареєстровано за Зайцевим М.І., ОСОБА_4, ОСОБА_8 Земельна ділянка площею 0,1055 га по АДРЕСА_2 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1" загальною площею 1754,5 кв.м. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,1055 га. Межі земельних ділянок визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. За результатами обстеження складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2.
Згідно позову позивач вказує, що відповідач у період з 01.04.2015 по 31.03.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою площею 512,44 кв.м. від загальної площі земельної ділянки, а саме від 1055 кв.м., плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.
Посилаючись на те, що відповідач не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 512,44 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Харкові, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 327826,14 грн. за період з 01.04.2015 по 31.03.2018.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 1-:-5, 5а, 6-:-16 в нежитловій будівлі літ. «У-1» загальною площею 852,2 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Харкові. Проте, відповідне право щодо земельної ділянки площею 512,44 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Харкові за відповідачем не зареєстровано.
Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є ані власником ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.147 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (стаття 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Проте, відповідач у період з 01.04.2015 по 31.03.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Розмір безпідставно збережених коштів, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 327826,14 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.
Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 4917,39 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Зайцева Миколи Івановича (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідентифікаційний код 04059243; р/р 31419611700002, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 327826,14 грн. та судовий збір у розмірі 4917,39 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідентифікаційний код 04059243).
Відповідач - Фізична особа - підприємець Зайцев Микола Іванович (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні).
Повне рішення складено 11.07.2018 р.
Суддя А.М. Буракова