ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2018Справа № 910/3455/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл»
про стягнення 303404,72 грн.,
за участі представників:
від позивача - Бохан О.Г. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У березні 2018 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл» про стягнення заборгованості у розмірі 303404,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем Договору поставки №13-215/2017 від 14.04.2017 останній не виконав взятих на себе зобов'язань в частині своєчасного забезпечення поставки товару, внаслідок чого позивач нарахував за неналежне виконання зобов'язання пеню в розмірі 276169,65 грн. та 27235,07 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.04.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.04.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 19.04.2018. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 25.04.2018.
13.04.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшло клопотання, в якому позивач просив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2018 призначено розгляд справи №910/3455/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 14.05.2018.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.04.2017 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл» (відповідач, постачальник) укладено Договір поставки №13-215/2017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товарними партіями бензин А-92, А-95 та дизельне паливо, зазначені у специфікації для РСП «Київцентраеро» та Дніпропетровського РСП Украероруху, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах викладених у Договорі (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору, найменування та кількість товару, зазначені у специфікації (Додаток №1 до Договору).
Поставка та передача палива здійснюється узгодженими партіями у відповідності до заявок (п.1.4 Договору)
Згідно з п.3.1 Договору, ціна договору становить 6782640 грн. у тому числі ПДВ 20% - 1130440 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що товар поставляється погодженими партіями у відповідності із заявками покупця на поставку партії товару. Поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.
Відповідно до п.5.3 Договору, поставка партії товару здійснюється протягом трьох робочих днів з дня отримання постачальником заявки покупця на поставку товару.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по якості - згідно з технічними умовами і іншими нормативно-технічними актами (паспорт, сертифікат відповідності) і по кількості - згідно з товарно-транспортним або накладним документом (накладна та/або акт приймання-передачі) на товар (п.5.4 Договору).
Згідно з п.6.3.1 Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку прострочення поставки товару, постачальник сплачує пеню в розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, включаючи день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання передачі товару, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно з договором.
Дострокове припинення договору з будь-якої причини не впливає на борги, які є між сторонами відносно виконаної частини. Винна сторона зобов'язана погасити борги протягом 10 календарних днів з дня припинення договору (п.10.2 Договору).
В подальшому, 04.12.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №13-215/2017 від 04.12.2017 відповідно до якої сторони погодили, що сума Договору становить 6782625,76 грн. у тому числі ПДВ 20% - 1130437,62 грн.
26.10.2017 позивачем було сформовано Заявку №1-24-4283 на поставку палива, з проханням поставити 20000 л. бензину А-95.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач мав поставити обумовлений договором товар в повному обсязі до 01.11.2017.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи Видаткової накладної № ТРН-002024 від 31.10.2017 та Акту приймання-передачі №ТРН-002024 від 31.10.2017 відповідач передав позивачу товар обумовлений договором у кількості 1785 л. на суму 38127,60 грн.,замість замовлених 20000 л.
Також в подальшому, Заявкою №1-26.3.-53 від 04.01.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням поставити 6329 л. Бензину А-95 та 7305 л. Бензину А-92.
Відповідно до наявних в матеріалах справи Видаткової накладної №ТРН-000016 від 09.01.2018, Видаткової накладної № ТРН-000010 від 05.10.2018, Акту приймання-передачі товару № ТРН-000016 від 09.01.2018 та Акту приймання-передачі товару № ТРН-000010 від 05.01.2018 відповідач поставив позивачу замовлений товар у повному обсязі, а саме: Бензин А-95 - 24544 л. на суму 576293,12 грн.; Бензин А-92 - 7305 л. на суму 165677,40 грн.
Виходячи з викладеного, судом встановлено,що відповідачем було здійснено поставку палива бензину А-95 з порушенням строків визначених п.5.3 договору.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач передав позивачеві обумовлену договором продукцію з порушенням строків поставки, визначених договором.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку прострочення поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, включаючи день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі викладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 276169,65 грн. та штраф в сумі 27235,07 грн. за період з 02.11.2017 по 09.01.2018.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл» (84107, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Приозерна, буд. 5; ідентифікаційний код 39582451) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт; ідентифікаційний код 19477064) пеню в розмірі 276169 (двісті сімдесят шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 65 коп., штраф в сумі 27235 (двадцять сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 07 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4551 (чотири тисячi п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 07 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 11.07.2018
Суддя Я.В. Маринченко