номер провадження справи 15/48/18
11.07.2018 Справа № 908/880/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя - Горохов І.С.,
позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137
до відповідача Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича, юридична адреса: 69002, АДРЕСА_1, адреса об'єкту надання послуг: АДРЕСА_2
про стягнення коштів
За участю представників: не викликались
Суть спору:
10.05.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 1 453,73 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 762,00 грн. витрат на оплату судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 276 Господарського кодексу України та укладеного Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 825 від 01.10.2003. При цьому вказує, що відповідачу на виконання умов Договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в періоди з грудня 2016 по березень 2017 року на загальну суму 1593,49 грн. Позивачем частково сплачено заборгованість за цей період в сумі 139,76 грн., зобов'язання щодо оплати залишку заборгованості в розмірі 1 453,73 грн. не виконане. Просить суд, позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича, м. Запоріжжя на свою користь 1453,73 грн. основного боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018, справу передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 14.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/880/18, присвоєно справі номер провадження 15/48/18. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
13.06.2018 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі не надав, про поважність причин ненадання витребуваних документів не заявляв.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала суду від 14.05.2018 про відкриття провадження у справі № 908/880/18, направлялася на юридичну адресу відповідача зазначену у Витягу, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/880/18 направлялася Приватному підприємцю Григор'єву Івану Семеновичу на адресу надання послуг, а саме 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 95 (підвал), яка на адресу суду не поверталась.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2018, юридичною адресою Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) є: 69002, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.07.2018.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
01.10.2003 між Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємцем Григор'євим Іваном Семеновичем (споживач, відповідач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 825, відповідно до умов якого, позивач бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 договору). Фактичне місце відпускання теплової енергії Споживачу пр. Леніна, 95 (підвал).
Відповідно до п. п. 10.1., 10.4 договору останній набирає чинності з 01.10.2003 і діє до 30.09.2004. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання даного договору, отже станом на час розгляду справи договір є діючим.
Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або розрахунковим способом: опалення розрахунковим способом (п. 5.1 Договору).
Відповідно до п. 5.5. Договору, показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.
У пунктах 6.2., 6.3. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.
Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - при відсутності приладів обліку (п. 6.4 Договору).
Згідно з п. 6.5. договору споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця, перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
На виконання умов Договору з грудня 2016 по березень 2017 позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 1593,49 грн.
Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 825 від 01.10.2003 свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг з грудня 2016 по березень 2017 на суму 1593,49 грн.
Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.(копії долучені до матеріалів справи).
Як свідчать матеріали справи, всупереч з умовами договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період на адресу Теплопостачальної організації не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії не надав.
З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідача претензії з вимогою сплати заборгованість за надані послуги з теплопостачання. Листи-претензії залишені без відповіді, борг без оплати.
Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича заборгованості за Договором № 285 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.20003 в розмірі 1453,73 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з грудня 2016 по березень 2017 здійснив частково на суму 139,76 грн., таким чином станом на час вирішення справи заборгованість за спожиту теплову енергію становить 1 453, 73грн.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 825 від 01.10.2003 належним чином та в повному обсязі не виконав.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1453,73 грн. основного боргу, документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича (69002, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1453,73 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні 73 копійки) основного боргу. Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємця Григор'єва Івана Семеновича (69002, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.07.2018.
Суддя І. С. Горохов