Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"06" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/293/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І.Г.
за участю представників сторін:
- від позивача: не прибув
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ) в особі Філії Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Житомир)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Малин, Житомирська область)
про стягнення 41431,32 грн.
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 41431,32 грн., з яких:
- 30723,26 грн. прострочених відсотків;
- 8008,06 грн. нарахованої і невиплаченої пені;
- 2700,00 грн. несплаченої комісії.
Позовні вимоги обгрунтовано не належним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з договором кредитної лінії № 83 від 05.03.2013 та додатковими договорами: № 1 від 16.09.2014, №2 від 09.07.2015.
Ухвалою від 10.05.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін; призначив засідання суду для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 29.05.2018 відкладено розгляд справи по суті на 26.06.2018; зобов'язано сторін виконати вимоги резолютивної частини даної ухвали.
12.06.2018 до суду від позивача на вимогу ухвали суду надійшов розрахунок прострочених відсотків у розмірі 30723,26 грн., нарахованої і невиплаченої пені у розмірі 8008,06 грн., комісії у розмірі 2700,00 грн. із зазначенням періоду їх нарахування та залишку заборгованості (а. с. 61 - 71).
Ухвалою від 26.06.2018 господарський суд відклав розгляд справи на 06.07.2018 об 11:30; витребував від сторін документи, згідно з резолютивною частиною цієї ухвали.
В засідання суду повноважні представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції за 27.06.2018 (а. с. 81).
Також про те, що відповідач був обізнаний щодо розгляду справи №906/293/18 господарським судом Житомирської області, свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло до суду 15.05.2018 (а. с. 55).
Разом з тим, з метою перевірки інформації про ФОП ОСОБА_1, суд здійснив запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Реєстр), з якого вбачається, що 27.06.2018 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.
Однак на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі 10.05.2018 щодо ФОП ОСОБА_1, судом встановлено, що він займається підприємницькою діяльністю. Відповідно до даних Реєстру, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача здійснено 27.06.2018.
У разі коли відповідна зміна статусу відбулася після відкриття провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №915/1056/16 від 09.08.2017.
Отже, у справі фактично має місце зміна статусу особи відповідача з фізичної особи-підприємця на фізичну особу громадянина ОСОБА_1
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ГПК України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Оскільки неявка представників сторін в засідання суду та не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин не перешкоджає розгляду справи, даний спір слід розглянути за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи №906/944/16, господарський суд, -
1. Обставини справи, встановлені судом.
05.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" (банк/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) укладено договір кредитної лінії №83 (далі - договір №83), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати на умовах цього Договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.10 - 18).
Згідно з пунктом 2.2. договору №83, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 04.03.2016 року.
Сторони погодили та визначили суму ліміту кредитування в розмірі 150000,00 грн. (п. 2.3. договору №83).
Додатковим договором №1 від 16.09.2014 до договору №83, визначено розмір процентної ставки на рівні 21,3 % (а. с. 19).
Додатковим договором №2 від 09.07.2015 до п. 9.3 Розділу 9 "Особливі положення договору" додано п.п. 9.3.9 щодо зобов'язання банку стосовно забезпечення збереження інформації, яка становить банківську таємницю (а. с. 20).
Матеріалами справи встановлено наявність рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2016 у справі №906/944/16, яким, зокрема, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" за період з 07.03.2014 по 15.09.2016 заборгованості по кредиту в сумі 117562,00 грн.; 41327,88 грн. пені, 750,00 грн. комісії, 11985,39 грн. відсотків, нарахованих станом на 16.09.2016; а також 3194,30 грн. судового збору у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії №83 від 05.03.2013 (а. с 82 - 84).
Оскільки зазначені обставини за ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиціальними, вони не потребують повторного доведення.
Крім того, Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В листі "Донарахування по ОСОБА_1", який надійшов до суду 12.06.2018 із супровідним листом зазначено, зокрема, про погашення боргу в такі дати та розміри, відповідно, 04.01.2018 - кредит на суму 117562,00 грн.; комісія на суму 750,00 грн.; пеня на суму 987,30 грн.; 08.12.2017 - відсотки на суму 11985, 39 грн. (а. с. 61, 62).
Крім того, надано розрахунок прострочених відсотків у розмірі 30723,26 грн., нарахованої і невиплаченої пені у розмірі 8008,06 грн., комісії у розмірі 2700,00 грн. із зазначенням періоду їх нарахування та залишку заборгованості (а. с. 64 - 69).
2. Норми права (нормативні акти), які застосував суд.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Визначення поняття "зобов'язання" міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
3. Висновок господарського суду Житомирської області щодо заявлених позовних вимог.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
3.1. Щодо заявлених вимог про стягнення відсотків на загальну суму 30723,26 грн.
За умовами п. 2.7 договору №83, за користування кредитом позичальник сплачує банку відповідну плату (проценти) в порядку та в розмірах, що встановлені правочином. У п. 2.7.2. договору №83 сторони погодили, що проценти нараховуються методом факт/ факт на фактичну суму боргу за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту та до повного погашення заборгованості за цим договором. У п. 2.7.3. договору №83 зазначено, що нараховані з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення кредиту (або його частини) проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Додатковим договором №1 від 16.09.14 до договору №83, встановлено процентну ставку на рівні 21,3 % (а. с. 19).
Як вбачається з рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2016 у справі №906/944/16, позивач нарахував відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 11985,39 грн. станом на 16.09.2016 (а. с. 82 - 84).
У розрахунку простроченої заборгованості та відсотків, яких є в матеріалах справи №906/944/16 та копію якого долучено до матеріалів цієї справи, також зазначено про розрахунок по відсотках станом на 16.09.2016 (а. с. 80).
Таким чином, в подальшому борг по відсотках слід нараховувати з 17.09.2016.
Разом з тим, з наданих розрахунків по відсотках вбачається, що вони нараховані за період з 01.09.2016 по 03.01.2018, у тому числі, з 01.09.2016 по 30.09.2016 за 30 днів на загальну суму 2052,52 грн. (а. с. 64, 65); в той час, коли за вересень 2016 слід було нарахувати відсотки лише за 14 днів: з 17 вересня по 30 вересня на суму 954,84 грн.
Отже, відсотки за період з 01.09.2016 по 16.09.2016 на суму 1094,68 грн. нараховані безпідставно, тому в їх задоволенні слід відмовити.
3.2. Щодо заявлених вимог про стягнення пені на загальну суму 8008,06 грн.
З розрахунку пені, який є в матеріалах справи №906/944/16 та копію якого долучено до справи №906/293/18, вбачається нарахування пені на загальну суму 82655, 75 грн. за період з 11.03.2014 по 16.09.2016 (а. с. 81).
В розрахунку щодо нарахування пені у справі №906/293/18 зазначено, що пеня в сумі 8008,06 грн. донарахована за період з 16.09.2016 по 02.12.2016 (а. с. 69 на звор.).
Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).
Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 - 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).
За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Разом з тим, стягнення неустойки (штрафу, пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), в якому вона нарахована, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Тому в задоволені вимог щодо стягнення пені в розмірі 8008,06 грн., яка заявлена до стягнення за межами строку позовної давності, також слід відмовити.
3.3. Щодо заявлених вимог про стягнення комісії у розмірі 2700,00 грн.
Згідно п. 2.10 договору №83, за надання банківських послуг позичальник сплачує комісійні винагороди, зокрема:
- за надання кредиту - в розмірі 1% максимального ліміту кредитування відразу після укладання договору;
- за обслуговування кредиту - в розмірі 0,1% від діючого ліміту кредитування щомісячно у строк до 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем/кварталом, роком;
- за розрахунково - касове обслуговування при достроковому повному погашенні основного боргу за ініціативою позичальника.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2016 у справі №906/944/16 стягнуто з відповідача на користь позивача, у тому числі, 750,00 грн. комісії (а. с. 82 - 84.).
Таким чином, за надання кредиту та його обслуговування з відповідача вже стягнуто відповідні суми комісії.
Тому, на думку суду, подальше нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, є безпідставним, тому у задоволенні вимог щодо стягнення 2700,00 грн. комісії також слід відмовити.
4. Розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1260,05 грн. Інша частина судового збору в сумі 501,95 грн. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі Філії Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 09311380):
- 29628,58 грн. відсотків;
- 1260,05 грн. судового збору.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 1094,68 грн. відсотків.
4. Відмовити в позові в частині стягнення 8008,06 грн. пені.
5. Відмовити в позові в частині стягнення 2700,00 грн. комісії.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.07.18
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2.3 - сторонам (реком. з повід.)