Справа № 0417/17747/2012
2/357/1083/18
Категорія 26
(в порядку загального позовного провадження)
05 червня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дубановська І. Д. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
позивач: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
представник позивача: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3
представник відповідача - ОСОБА_2: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В грудні 2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява, в якій публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просило: 1) стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 12 930,34 долари США за кредитним договором № K2V4A001633575 від 26.11.2007 року; 2) стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» солідарно 10 000 грн.
Згідно ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2017 року провадження в частині вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» закрите.
Відтак, судом розглядалися вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 12 930,34 долари США за кредитним договором № K2V4A001633575 від 26.11.2007 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав про те, що 26.11.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір № K2V4A001633575, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14481,51 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,04% на рік з кінцевим терміном повернення 25.11.2014 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки від 20.10.2010 року та договору поруки з ОСОБА_5 від 26.11.2007 року. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 17.12.2012 року у розмірі 14181,90 доларів США, яка складається з наступного: 7586,61 доларів США - заборгованості за кредитом, 2124,79 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3765,38 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,28 доларів США - штраф (фіксована частина), 673,84 доларів США - штраф (процентна складова).
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позов.
Свій відзив він обґрунтовував тим, що кошти в іноземній валюті від банку він не отримував, а в матеріалах справи відсутні докази того, що він отримав кредит, а саме платіжне доручення, квитанція на видачу готівки.
Крім того 14.08.2009 року позивач прийняв у нього автомобіль за актом приймання-передачі, який має пробіг 25 км, тобто майже новий, кошти за його реалізацію в розмірі 33 000 грн. було зараховано майже через рік - 09.04.2010 року, але відсутній висновок, який підтвердив саме таку вартість автомобіля. Також, в позивача відсутні документи які підтверджують реалізацію автомобіля, тобто неможливо стверджувати, що позивач реалізував заставний автомобіль саме за ціною 33 000 грн. та докази того, що його було повідомлено про те, що його автомобіль продано і саме за таку ціну.
В свою чергу, розрахунок заборгованості позивача наданий на підтвердження заявлених вимог суперечить вимогам встановленим законом.
Від відповідача ОСОБА_3 відзив на позов не надходив, її позиція щодо позову суду не відома.
Справа неодноразово розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанції.
21.06.2017 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільна справа направлена за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 11.07.2017 року головуючим суддею визначена суддя Протасова О.М.
12.07.2017 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Протасової О.М. справа прийнята суддею до свого провадження.
Згідно розпорядження від 19.01.2018 року № 399 проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого головуючим суддею визначена ОСОБА_6
22.01.2018 року справа прийнята суддею Дубановською І.Д. до свого провадження та призначене підготовче засідання.
19.02.2018 року підготовче засідання відкладене на іншу дату, в зв'язку із неявкою відповідачів.
14.03.2018 року підготовче засідання відкладене на іншу дату, в зв'язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.
11.04.2018 року підготовче засідання відкладене на іншу дату, в зв'язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, підготовче провадження продовжене на тридцять днів.
10.05.2018 року закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.
04.06.2018 року суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив матеріали справи та оголосив перерву, в зв'язку із необхідністю підготовки сторін до судових дебатів.
05.06.2018 року в судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні суд заслухав виступ представника позивача в судових дебатах та видалився до нарадчої кімнати.
В ході розгляду справи судом встановлено.
26.11.2007 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № K2V4A001633575 (далі - Кредитний договір).
За умовами вказаного договору: банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2014 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 14481,51 доларів США на наступні цілі: 10 052 долари США для купівлі автомобіля, 6,76 доларів США для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 4221,71 доларів США на сплату страхових платежів 100,52 доларів США для сплати винагороди за надання фінансового інструменту, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі суми 1,00% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту; періодом сплати сторони домовились вважати період з 20 по 25 число кожного місяця, щомісячний платіж складає 176,72 доларів США, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (п. 7.1 Кредитного договору); кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки; при кредитуванні нових та б/в автомобілів, позичальник доручає, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок ЗАТ «ЗАЗ» (п. 7.2 Кредитного договору); забезпеченням виконання зобов'язань за даним договором виступає застава автомобіля CHERY Jaggi, № кузова LVVDCI2A28D006994 (п. 7.3 Кредитного договору).
22.11.2007 року між ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу № 50.
26.11.2007 року банк перерахував на рахунок ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» 50 560 грн. оплати за авто згідно рахунку № 50 від 22.11.2007 року (т. 1 а.с. - 230).
26.11.2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № K2V4A001633575 у забезпечення виконання зобов'язань за договором № K2V4A001633575 від 26.11.2007 року.
26.11.2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір застави рухомого майна № K2V4A001633575.
Згідно умов вказаного договору предметом застави є автомобіль марки CHERY Jaggi, 2007 рік випуску, кузов LVVDC12A28D006994, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 47948548 від 25.09.2015 року вбачається, що вказаний предмет застави не був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т. 1 а.с. - 209).
Матеріалами справи підтверджено, що позичальник своєчасно сплачував банку кредитні кошти з часу укладення договору, що вбачається з особового рахунку позичальника наданого позивачем (т. 1 а.с. 115-116) та перестав сплачувати кредитні кошти з 26.03.2009 року за тіло кредиту та з 22.12.2008 року за відсотки за користування кредитом. Позичальником сплачено банку в рахунок погашення кредиту 2 802,16 доларів США.
Згідно акту прийому в заклад Приватбанку автомобіля позичальника ОСОБА_2 від 14.08.2009 року, заставний автомобіль CHERY Jaggi, № кузова LVVDCI2A28D006994 було передано банку з пробігом згідно показань спідометра 25 км (т. 1 а.с. 83).
20.12.2012 року банк звернувся до суду з даним позовом за розрахунком заборгованості за кредитом станом на 17.12.2012 року у розмірі 14 181,90 доларів США, яка складається з наступного: 7 586,61 доларів США - заборгованості за кредитом, 2 124,79 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 765,38 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,28 доларів США - штраф (фіксована частина), 673,84 доларів США - штраф (процентна складова).
В матеріалах справи відсутні документи щодо реалізації предмету застави.
В матеріалах справи наявний перший аркуш довіреності від 25 серпня 2009 року від імені ОСОБА_2 на фізичних осіб, які начебто є представниками банку, з правом останніх реалізувати зазначений автомобіль (т. 1 а.с. 186) з поясненням, що повну довіреність не знайшов банк, а тому не вбачається можливим з'ясувати який нотаріус посвідчував цю довіреність і за яким реєстром.
З письмових пояснень представника банку (т. 1 а.с. 184-185) вбачається, що через відсутність купівельного попиту заставний автомобіль ОСОБА_2 було реалізовано повіреними особами лише в квітні 2010 року за 33 000 грн., що в доларовому еквіваленті склало 4 166,67 доларів США. Отримані від реалізації заставного автомобіля кошти 09.04.2010 року та 20.04.2010 року були спрямовані на погашення простроченого кредиту - 1 288,88 доларів США; погашення простроченої заборгованості з відсотків -1 435,59 доларів США; погашення заборгованості з пені - 846,32 доларів США; погашення поточного тіла кредиту - 506,61 доларів США; погашення поточних відсотків - 89,27 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями та довідкою про погашення по кредиту (т. 1 а.с. 188-192).
Аналізуючи вказані докази, суд зазначає, що вони не доводять саме за яку суму грошових коштів реалізовано автомобіль.
Відповідно до вимог ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" та ст. 590 ЦК України застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим законом. Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Відповідно до пп. 40, 42 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Згідно ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах
Відповідно до вимог ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Банк зобов'язаний у відповідності до вимог закону надати позичальнику письмовий звіт про результати продажу заставного автомобіля.
Однак свого обов'язку банк не виконав, що підтверджується матеріалами справи.
Після реалізації предмета застави не повідомив позичальника про те, що вартість реалізованого заставного майна недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя.
Вказані порушення банком вимог чинного законодавства призвели до порушення прав позичальника та поручителя, оскільки безпідставно банк нараховував штрафні санкції за невиконання позичальником зобов'язань по погашенню заборгованості по кредиту, щодо наявності якої позичальник не був повідомлений.
Оскільки у банку відсутні достовірні докази щодо ціни реалізації предмета застави, що впливає на суму заборгованості за кредитним договором, встановлені судом порушення банком норм чинного законодавства щодо реалізації предмета застави, то право банку у відповідності до вимог ч.4 ст. 591 ЦК України є недоведеним.
Наявність в матеріалах справи платіжного доручення від 08.04.2010 року (а.с. - 188) не може слугувати доказом того, що автомобіль був реалізований саме за вказаною банком ціною - 33 000 грн., оскільки в справі відсутні інші докази (договір купівлі-продажу тощо), які в сукупності можуть свідчити про вказане.
Отже, за викладених обставин, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області може бути подано апеляційну скаргу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений - 08.06.2018 року.
СуддяОСОБА_6