Справа № 338/1328/17
Провадження № 22-ц/779/640/2018
Категорія 47
Головуючий у 1 інстанції Круль І. В.
Суддя-доповідач Томин
03 липня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.
за участю секретаря Турів О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду, ухвалене суддею Круль І.В. 21 березня 2018 року в смт. Богородчани, повний тест рішення складено 28 березня 2018 року, -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1, та заборонити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право проходу та проїзду по даній земельній ділянці; зобов'язати Глибівську сільську раду Богородчанського району Івано-Франківської області затвердити Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,10 га, яка виготовлена ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ГЕОГРУП».
Свої вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5
Згідно записів у погосподарській книзі с. Глибівка за даним домоволодінням рахується земельна ділянка площею 0,10 га, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
На підставі рішення Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 15.07.2014 року №266-26/2104 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га ним було виготовлено проект землеустрою на належну йому на праві користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, однак сільська рада відмовила у затвердженні даного проекту, мотивуючи своє рішення тим, що у розмір земельної ділянки включено землі загального користування, зобов'язала провести повторні обміри у присутності представника сільської ради та суміжних землекористувачів.
За його заявою ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ГЕОГРУП» виготовило Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також 16.03.2017 року товариством було проведено встановлення та узгодження меж земельної ділянки з належним повідомленням всіх суміжних землекористувачів та землевласників, а також Глибівської сільської ради.
Проте сільська рада знову відмовила позивачу у погодженні акту вставлення та узгодження меж земельної ділянки та затвердженні технічної документації, посилаючись на те, що у площу його земельної ділянки включена дорога, якою користуються сусіди.
Позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його суміжними користувачами. З метою скорочення шляху до своїх земельних ділянок вони проходили через його подвір'я, а не користувалися дорогою, яка є значно довшою.
Згідно Будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ОСОБА_3 за 1990 рік до її господарства було передбачено проекту дорогу.
В Акті земельної комісії Глибівської сільської ради від 11.12.2015 року зазначено, що «через подвір'я ОСОБА_2 пролягає проїзна дорога, якою можна проїздити гужовим транспортом».
На його заяви відділ Держземагенства у Богородчанському районі вказав, що при розгляді заяви не було представлено підтверджуючу містобудівну документацію про наявність існуючого чи проектного проїзду на спірній земельній ділянці, а відділ містобудування та архітектури Богородчанської РДА зазначив, що згідно чинного генерального плану забудови с. Глибівка вказано під'їзд тільки до садибної ділянки ОСОБА_2, однак, наскрізного проїзду (дороги) між його та ОСОБА_4 господарствами не передбачено.
Також вказує, що він не давав ні усного, ні письмового дозволу жодним громадянам, в тому числі відповідачам, на прохід чи проїзд через його земельну ділянку. Земельна ділянка чи її частина для облаштування дороги чи заїзду з його користування у встановленому порядку не вилучалася.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 21 березня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області затвердити Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,10 га, яка виготовлена ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ГЕОГРУП» - закрито.
Рішенням Богородчанського районного суду від 21 березня 2018 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1, та заборонити право проходу та проїзду по даній земельній ділянці - відмовлено.
На дане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що ухвалене з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що єдиним доказом, яким суд обґрунтовує оскаржуване рішення, є Акт земельної комісії Глибівської сільської ради від 11.12.2015 року, який затверджений рішенням Глибівської сільської ради від 15.12.2015 року №17-02/2015.
Однак, із тексту даного Акту вбачається, що «комісією встановлено: через подвір'я ОСОБА_2 пролягає проїзна дорога, якою можна проїздити гужовим транспортом», що спростовує висновки суду.
Вважає, що Глибівська сільська рада при складанні та затвердженні такого акту вийшла за межі наданих їй повноважень.
На його думку, суд не врахував, що згідно записів у погосподарській книзі с. Глибівка рахунок НОМЕР_1 за належним йому домоволодінням рахується земельна ділянка площею 0,10 га, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а рішенням Глибівської сільської ради від 15.07.2014 року йому було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Належна йому на праві користування земельна ділянка у встановлених межах, визначених твердими межовими знаками - огорожами, існує десятки років. Ніколи через неї не походили вулиці, дороги чи проїзди, які б належали до земель загального користування, частина земельної ділянки для їх облаштування не вилучалася.
Також у встановленому порядку не припинялося право користування спірною земельною ділянкою чи її частиною.
Вважає, що суд не дав оцінки наявним в матеріалах справи відповідям відділу Держземагенства у Богородчанському районі щодо непредставлення підтверджуючої містобудівної документації про наявність існуючого чи проектного проїзду на спірній земельній ділянці, та відділу містобудування та архітектури Богородчанської РДА про те, що згідно чинного генерального плану забудови с. Глибівка не передбачено наскрізного проїзду (дороги) між його та ОСОБА_4 господарствами, а також не врахував покази свідків, які стверджували, що між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 є дорога, якою можна доїхати і до господарства ОСОБА_3, матеріали технічної документації із землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Також, на його думку, суд не врахував покази свідків по даній справі, які вказували на те, що між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 проходить дорога, якою можна доїхати і до господарства ОСОБА_3
На підставі наведеного просить рішення Богородчанського районного суду від 21 березня 2018 року скасувати, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_3 подала до суду відзив на дану апеляційну скаргу, в якому зазначила, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим. На її думку, позивачем не було доведено того, що її сім'я та сім'я ОСОБА_4 чинить йому перешкоди у володінні та користуванні належною йому земельної ділянкою та незаконно користуються правом проходу та проїзду по даній земельній ділянці. Матеріалами справи підтверджено той факт, що дорога до її земельної ділянки існує здавна, вона є загального користування, а позивача було зобов'язано не чинити перешкод у користуванні даною дорогою. Вказує, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті свого батька зі встановленими межами земельних ділянок та з існуючою дорогою. Крім того, в судовому порядку вже оскаржувалося рішення Глибівської сільської ради, яким позивачу було відмовлено у затвердженні технічної документації, і дане рішення сільської ради залишилося чинним. Ухвалою Богородчанського міського суду було закрито провадження у даній справі в частині зобов'язання Глибівської сільської ради затвердити технічну документацію. Тому просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
15.12.2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України. Відповідно до п. 9 ст. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» вказаного Кодексу справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник, представники відповідачів ОСОБА_4 та Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює, у випадку необхідності, учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судовому процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженими у судовому засіданні доказами не підтвердилися посилання позивача на те, що відповідачі чинять йому перешкоди у володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою та незаконно користуються правом проходу та проїзду по даній ділянці.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Згідно вимог ст.ст. 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.05.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №472, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).
Згідно копії витягу з погосподарської книги с. Глибівка, особовий рахунок НОМЕР_1, у вказаному господарстві під будівлями, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель з 1996 року по 2000 роки числилося 0,10 га землі (а.с. 6).
Рішенням сесії Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 15.07.2014 року №266-26/2014 ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в межах населеного пункту с. Глибівка по вул. Січових Стрільців, за рахунок забудованих земель громадян, не меліорованих земель. Зобов'язано ОСОБА_2 у шестимісячний термін замовити в землевпорядній проектній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та надати проект землеустрою на розгляд та затвердження сесії сільської ради (а.с. 7).
Однак, рішенням сесії Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 15.12.2015 року №16-02/2015 ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах безоплатної передачі у власність площею 0,10 га по вул. Січових Стрільців для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в межах населеного пункту с. Глибівка, за рахунок забудованих, не меліорованих земель громадян, які були надані в користування. Зобов'язано ОСОБА_2 провести повторні обміри даної земельної ділянки у присутності представників сільської ради та суміжних землекористувачів (а.с. 10).
Листом від 05.07.2017 року на №М-17 від 04.0.2017 року Глибівська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області роз'яснила позивачу, що через земельну ділянку, якою він користується після смерті своїх батьків, проходить дорога, якою користуються сусіди. У технічній документації в площу земельної ділянки, яка пропонується для передачі у приватну власність, включена площа дороги. В акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд межівники вказані не вірно (а.с. 11).
Як вбачається з копії Акту земельної комісії щодо узгодження межі для проходу та проїзду до житлового будинку та присадибних ділянок від 11.12.2015 року, комісією в складі голови комісії ОСОБА_7, членів комісії: ОСОБА_8, ОСОБА_9 - депутатів сільської ради, в присутності сільського голови ОСОБА_10 та громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 було встановлено, що через подвір'я ОСОБА_2 пролягає проїзна дорога, якою можна проїздити гужовим транспортом. Ширина даної дороги 1,7 м відносно інвентаризаційних схем земельних ділянок 90-х років. Багато років цією дорогою користуються сім'ї гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Даних обставин не заперечив і сам позивач в судовому засіданні апеляційного суду.
Крім того, вказаним Актом комісія зобов'язала ОСОБА_2 дотримуватись існуючих меж і не чинити перешкод у користуванні даною під'їзною дорогою сім'ям гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 12).
Рішенням сесії Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 15.12.2015 року №17-02/2015 затверджено Акт земельної комісії від 11.12.2015 року щодо узгодження межі для проходу та проїзду до житлового будинку та присадибних ділянок (а.с. 13). Дане рішення у визначеному законом порядку не скасоване.
Встановлено також, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1380 га по вул. по АДРЕСА_2, про що свідчить копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2602282472017 від 06.02.2017 року (а.с. 41). Згідно копії Кадастрового плану Технічної документації дана земельна ділянка від Б до В та від Г до Д межує із земельною ділянкою ОСОБА_2, від В до Г - землі сільської ради (проїзд) (а.с. 37).
Відповідно до копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2602173512016 від 27.12.2016 року ОСОБА_4 користується земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0917 га по вул. по вул. Січових Стрільців в с. Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 46), а згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2602173392016 від 27.12.2016 року - земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0,1804 га по вул. по вул. Січових Стрільців в с. Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 52). Згідно копій відповідних кадастрових планів Технічної документації в описі меж земельної ділянки площею 0,0917 га від Г до А, а в описі меж земельної ділянки площею 0,1804 га від А до Б - землі сільської ради (проїзд) (а.с. 44, 48).
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_2
Доводи апелянта про те, що суд не дав оцінку листам Відділу Держземагенства у Богородчанському районі Івано-Франківської області та Відділу містобудування та архітектури Богородчанської РДА не заслуговують на увагу, оскільки в листі-відповіді Відділу Держземагенства у Богородчанському районі Івано-Франківської області від 14.10.2014 року №М-15/01, на який посилається позивач щодо непредставлення підтверджуючої містобудівної документації про наявність існуючого чи проектного проїзду на спірній земельній ділянці, зазначено також, що по факту на місцевості є наявний проїзд, яким користуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, дане питання розглядалося на сесії сільської ради і з цього приводу прийняте відповідне рішення (а.с. 16).
Щодо твердження позивача про те, що згідно генерального плану забудови с. Глибівка до земельної ділянки ОСОБА_3 передбачені існуюча та проектна дороги, то слід зазначити, що згідно листа-відповіді Відділу містобудування та архітектури Богородчанської РДА на лист №338/1396/15-4 від 15.10.2015 року з лівої сторони садибної ділянки ОСОБА_3 запроектовану вулицю, позначену на викопіюванні з генплану цифрою 1, прокласти неможливо без зносу ряду житлових та господарських будівель, збудованих набагато раніше, ніж виготовлявся генплан села. Крім того, сільська рада надала ОСОБА_11 у приватну власність частину земельної ділянки по АДРЕСА_3, яка в генплані села передбачена під існуючу та проектну дороги (а.с. 17).
Посилання ОСОБА_2 на покази свідків, які в суді першої інстанції вказували на те, що між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_4 проходить дорога, якою можна доїхати і до господарства ОСОБА_3 не спростовують встановлених обставин щодо існування спільного проїзду, яким користуються ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 близько тридцяти років.
Інших доказів, які б вказували на незаконне користування відповідачами правом проходу та проїзду по земельній ділянці позивача останнім не надано.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Підстав для скасування оскаржуваного рішення судом не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Богородчанського районного суду від 21 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 липня 2018 року.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Мелінишин Г.П.
Пнівчук О.В.