Справа № 346/446/18
Провадження № 11-сс/779/215/2018
Категорія ст.183 КПК України
Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
10 липня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коломия Івано - Франківської області, жителю АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.ч.3,4,5, ст. 121 ч.2, ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 296 ч.4КК України,-
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_9 вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, так як в судовому засіданні прокурор та слідчий не довели існування достатніх вагомих ризиків передбачених КПК України, наявність яких необхідна для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього вказує, що судом не враховано той факт, що до інших співучасників згідно змісту пред'явленої йому підозри, за клопотанням органу досудового розслідування, слідчим суддею було застосовано запобіжні заходи, які не пов'язані із ізоляцією від суспільства незважаючи на те, що вони спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили вчинити хуліганські дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_12 , без спричинення йому будь - яких тілесних ушкоджень. Зазначає, що їхні дії мали обмежитись залякуванням, умисним пошкодженням його машини. Однак підозрювані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з невідомих йому причин вийшли за межі їхньої спільної домовленості і спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження.
Просить ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 13.06.2018 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.
Клопотання слідчого - задовольнити частково, застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 з покладенням відповідних на нього обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано - Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту затримання - 16 год. 11 хв. 12.06.2018 року по 16 год. 11 хв. 11.08.2018 року включно.
Слідчим суддею встановлено, що в другій половині грудня 2016 року, точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_9 , бажаючи спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким перебуває у неприязних відносинах, виступивши замовником таких неправомірних дій, вступив в злочинну змову з раніше знайомими між собою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для вчинення хуліганських дій та спричинення тілесних ушкоджень, а саме поїхати у визначений день та час разом із ним в с. Кийданч Коломийського району, Івано-Франківської області, де він вкаже ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на будинок, в якому проживає ОСОБА_12 , та місце на дорозі перед будинком ОСОБА_12 , де їм необхідно вчинити протиправні дії відносно ОСОБА_12
ОСОБА_9 , отримавши в другій половині грудня 2016 року згоду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вчинення таких дій, розпочав організацію виконання вказаного злочину. Для вчинення вказаного злочину з метою конспірації і неможливості в подальшому викриття їх співробітниками правоохоронних органів ОСОБА_9 у невстановлений спосіб та у невстановленому у ході досудового розслідування місці придбав дві балонові куртки синього кольору, дві маски типу «балаклави», три палиці, з яких дві дерев'яні та одна резинова, два балончика сльозоточивої дії та металеву частину молотка, які ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мали використати у ході вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , а також два мобільних телефони із сім-картою, за допомогою яких мала здійснюватись підтримка зв'язку між ним з однієї сторони та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з іншої сторони перед вчиненням хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Також, ОСОБА_9 за допомогою ОСОБА_10 підшукав транспортний засіб марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_13 і який не знав про використання його транспортного засобу для вчинення протиправних дій, за допомогою якого ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 добирались від м. Івано-Франківськ до м. Коломия для вчинення злочину та у зворотному напрямку, а також на зазначеному транспортному засобі ОСОБА_9 мав вистежувати в м. Коломия ОСОБА_12 .
У визначений ОСОБА_9 день та час, а саме 17.01.2017 приблизно о 12.00 год. ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 направились із м. Івано-Франківськ в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 . Зупинившись у невстановленому у ході досудового розслідування місці на ділянці дороги в напрямку від м. Івано-Франківськ до м. Коломия, ОСОБА_9 надав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дві балонові куртки синього кольору, дві маски типу «балаклави», три палиці, з яких дві дерев'яні та одна резинова, два балончика сльозоточивої дії та металеву частину молотка, які ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мали використати у ході вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . При цьому вони попередньо домовилися також залишити вдома свої мобільні телефони, у зв'язку із чим ОСОБА_9 надав ОСОБА_10 мобільний телефон із сім-картою, за допомогою якого він підтримував зв'язок із виконавцями перед вчиненням хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Прибувши всі разом в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , вони направились до вул. Мартовича, де зупинились біля будинку № 51 в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишились біля будинку №51 та очікували від ОСОБА_9 на інформацію про прибуття до вказаної ділянки дороги ОСОБА_12 на власному автомобілі марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_9 на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , повернувся в м. Коломия де вистежував ОСОБА_12 , пересуваючись за ним по місту на автомобілі.
Цього ж дня близько 17.00 год. ОСОБА_9 за допомогою мобільного телефону, спеціально приготовленого для використання під час вчинення злочину, повідомив ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_12 на автомобілі марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , направляється в напрямку до них. Однак, з незалежних від ОСОБА_9 обставин ОСОБА_10 та ОСОБА_11 17.01.2017 не вчинили хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_12 та не спричинили йому тілесні ушкодження, так як ОСОБА_12 на автомобілі марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , проїхав раніше, ніж ОСОБА_10 встиг зупинити транспортний засіб. У зв'язку із цим ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 направились до м. Івано-Франківськ, при цьому останні повернули всі приготовлені речі для вчинення злочину ОСОБА_9 .
У визначений ОСОБА_9 день та час, а саме 20.01.2017 приблизно о 12.00 год. ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 направились із м. Івано-Франківськ в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 . Зупинившись у невстановленому у ході досудового розслідування місці на ділянці дороги в напрямку від м. Івано-Франківськ до м. Коломия, ОСОБА_9 надав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дві балонові куртки синього кольору, дві маски типу «балаклави», три палиці, з яких дві дерев'яні та одна резинова, два балончика сльозоточивої дії та металеву частину молотка, які ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мали використати у ході вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . При цьому вони попередньо домовилися також залишити вдома свої мобільні телефони, у зв'язку із чим ОСОБА_9 надав ОСОБА_10 мобільний телефон із сім-картою, за допомогою якого він підтримував зв'язок із виконавцями перед вчиненням хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Прибувши всі разом в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , вони направились до вул. Мартовича, де зупинились біля будинку № 51 в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишились біля недобудованого будинку та очікували від ОСОБА_9 на інформацію про прибуття до вказаної ділянки дороги ОСОБА_12 на автомобілі марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_9 на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , повернувся в м. Коломия де вистежував ОСОБА_12 , пересуваючись за ним по місту на автомобілі.
Цього ж дня приблизно о 17.30 год. ОСОБА_10 , перебуваючи з ОСОБА_11 біля будинку № 51 по вул. Мартовича в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, отримавши по мобільному телефоні від ОСОБА_9 інформацію про наближення ОСОБА_12 до його місця перебування, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що виразилось у зневажному ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, за допомогою металевої частини молотка пошкодив капот автомобіля марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_12 та зупинив вказаний автомобіль. ОСОБА_10 підійшовши до дверцят автомобіля марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі сторони водія за допомогою дерев'яної палиці типу «бита» пошкодив вікно водійських дверцят даного автомобіля шляхом його розбиття. В цей час до автомобіля марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , підбіг ОСОБА_11 , який мав при собі гумову палицю типу ПР-73 та дерев'яну палицю, який діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що виразилось у зневажному ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, спільно із ОСОБА_10 за допомогою двох балончиків сльозоточивої дії, які ОСОБА_11 та ОСОБА_10 тримали у руках, почали розпилювати через розбите вікно водійських дверцят в салоні автомобіля сльозоточивий газ в сторону обличчя потерпілого ОСОБА_12 .
В результаті зазначених протиправних дій, з метою захисту, ОСОБА_12 висунув ноги в розбите вікно водійських дверцят та відбивався від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В цей час ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які знаходилися біля водійських дверей, нанесли декілька ударів по автомобілю марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , та потерпілому ОСОБА_12 по нижніх кінцівках за допомогою дерев'яних палок типу «бита», які перебувала в руках ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , спричинивши ОСОБА_12 тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_11 наносив удари переважно по автомобілю марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , а ОСОБА_10 наносив удари по ногах ОСОБА_12 .
Після вчинення хуліганських дій, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 місце вчинення злочину покинули за допомогою транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , , який знаходився на відстані приблизно 300 метрів від місця вчинення злочину по АДРЕСА_2 , в якому перебував ОСОБА_9 та всі разом направились на вказаному транспортному засобі в напрямку руху до м. Коломия.
Своїми умисними діями, які виразились в організації, підбурюванні та пособництві у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч. 3, 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім цього, приблизно о 17.30 год. ОСОБА_10 перебуваючи біля будинку № 51 по вул. Мартовича в с. Кийданч, Коломийського району, Івано-Франківської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що виразилось у зневажному ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, знаходячись біля водійських дверей автомобіля марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_12 по нижніх кінцівках у тому числі по лівій нозі за допомогою дерев'яної палки типу «бита».
Внаслідок вказаних умисних злочинних дій відповідно до висновку експерта № 91 ОСОБА_12 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритого багато відламкового перелому нижньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки із зміщенням відломків, з садною та раною на його рівні, множинні садна обличчя ліворуч. Наявний у ОСОБА_12 відкритий перелом лівої великогомілкової кістки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечний для життя. Кожне із саден на обличчі ОСОБА_12 відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч.ч. 3, 4, 5, ст. 121 ч.2ст. 27, ч.ч. 3, 4, 5, ст. 296 ч. 4 КК України.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 13.06.2018 року скасувати;
- прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необгрунтованою, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді, слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим СВ Коломийського відділу поліції ГУ НП України в Івано - Франківській області, ОСОБА_14 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 14.03.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017090180000747 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 121 ч.2, ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 296 ч.4 КК України.
14.03.2018 року на підставі ст. 276 ч.1 п.3 КПК України внесене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 121 ч.2, ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 296 ч.4 КК України та направлено останньому рекомендованим листом по відомому місцю проживання, що в АДРЕСА_1 , а також за зареєстрованим місцем проживанням, що в АДРЕСА_3 , а також повідомлення про необхідність прибути на 17.00 год. 16.03.2018 року до СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для фактичного вручення повідомлення про підозру, та допиту в статусі підозрюваного в даному кримінальному провадженні.
22.03.2018 року ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 23.03.2018 року слідчим СВ Коломийського ВП ГУНП України в Івано - Франківській області, ОСОБА_14 винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук.
22 березня 2018 року слідчий СВ Коломийського відділу поліції ГУ НП України в Івано - Франківській області ОСОБА_14 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області 13.06.2018 року зазначене клопотання задоволено.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_9 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_9 в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.ч.3,4,5, ст. 121 ч.2, ст. 27 ч.ч. 3,4,5, ст. 296 ч.4КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ст. 9 ч. 5 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, згідно якої застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. 183 ч. 4 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Також, апеляційним судом не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст.376,177,178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_9 залишити - без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом: