Справа № 305/1372/13-ц
Іменем України
09 липня 2018 року м. Ужгород
апеляційний суду Закарпатської області у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: Джуги С.Д., Куштана Б.П.
з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Рахівського районного суду про залишення без розгляду скарги, постановленої 28 березня 2018 року головуючим суддею Марусяк М.О. у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення та дії державного виконавця, -
встановив:
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося у суд зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, в якій одночасно просило поновити строк на подання скарги.
Ухвалою Рахівського районного суду від 28.03.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та залишено скаргу без розгляду.
ПАТ «УкрСиббанк» в апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали суду, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, вважає помилковим висновок суду про неповажність пропуску строку на подання скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що скарга подана з пропуском десятиденного строку і ПАТ «УкрСиббанк» не наведено поважних причин пропуску такого строку.
Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися у суд із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як слідує з матеріалів справи 22.03.2018 р. (згідно штемпелю на поштовому конверті) ПАТ «УкрСиббанк» звернулося у суд із скаргою в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця, скасувати постанову державного виконавця від 05.03.2018 року про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження і вжити заходів для виконання рішення.
Щодо строків на оскарження то скарга вмотивована тим, що станом на 21.03.2018р. оскаржувана постанова на адресу скаржника не надходила. Також в скарзі вказано про те, що про існування постанови від 05.03.2018 року представнику ПАТ «УкрСиббанк» стало відомо лише 12.03.2018р.
Суд першої інстанції послався на те, що матеріали справи не містять доказів того, що про існування оскаржуваної постанови заявник дізнався саме 12.03.18р.
Однак такий висновок суду є передчасним та належним чином не обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, матеріали справи не містять доказів надсилання державним виконавцем стягувачу постанови від 05.03.2018р. Натомість заявник стверджує, що про існування вказаної постанови він дізнався лише 12.03.2018р. з електронного ресурсу - Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Суд першої інстанції, обмежившись посиланням на те, що не надано доказів на підтвердження вказаної обставини, не звернув увагу на те, що надання доказів про момент отримання особою інформації з електронного ресурсу є фактично неможливим.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованим твердження скаржника про те, що про існування вказаної постанови він дізнався лише 12.03.2018р. При цьому, апеляційний суд констатує, що період часу з 05.03. по 12.03. є незначним, а відтак відсутні підстави стверджувати про надмірну бездіяльність скаржника з приводу отримання ним інформації про хід виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене та враховуючи гарантоване ст. 6 ЄКЗПЛ право на доступ до правосуддя, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на подання скарги.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції, у відповідності до вимог п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», задовольнити.
Ухвалу Рахівського районного суду від 28 березня 2018 року про залишення без розгляду скарги, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 10 липня 2018 року.
Суддя-доповідач
Судді