Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/2379/18 Головуючий у 1-й інстанції: Ачкасов О.М.
Є.У.№ 317/3558/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
10 липня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В., Кримської О.М.,
розглянувши в порядку письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про захист прав споживачів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року,
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, який в ході розгляду справи неодноразово доповнювала і, остаточно уточнивши позовні вимоги, просила визнати неправомірними дії відповідача з нарахування та покладання на неї обов'язку сплатити грошові кошти за використання необлікованого природного газу у сумі 25 101, 99 гривень.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначала, що є споживачем послуг з газопостачання, які надаються відповідачем до належного їй на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 Облік спожитого природного газу здійснюється лічильником G-4 ОСОБА_3, остання повірка якого була здійснена 03 жовтня 2016 року і прилад обліку був опломбований працівниками відповідача.
18 липня 2017 року вона звернулася до газопостачальника із заявою про зняття лічильника для позачергової повірки з причин непридатності магнітного індикатора. 24 липня 2017 року газовий лічильник був демонтований і направлений на експертизу, яка виявила несанкціоноване втручання в роботу приладу обліку, а саме: порушено індикатор дії впливу постійного магнітного поля.
14 серпня 2017 року представниками Оператора ГРМ був складений Акт про порушення №ВЛВ-0034, 31 липня 2017 року за результатами розгляду комісією акта було здійснено розрахунок не облікованого об'єму природного газу на суму 25 101, 99 грн.
Посилаючись на те, що в роботу приладу обліку вона не втручалася, умови договору про надання послуг із газопостачання і Кодекс газорозподільних систем не порушувала, просила суд задовольнити її позов.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачкою спосіб захисту є неналежним у розумінні ст. 16 ЦК України, так як не передбачений законом та не призводить до відновлення порушеного права. Оскільки предметом позовних вимог є штраф, та згідно уточненого позову дії відповідача щодо його нарахування, який як вбачається з матеріалів справи не був накладений на ОСОБА_4 відповідачем - ПАТ «Запоріжгаз», що підтверджує безпідставність вимог позивачки, оскільки оскарження дій відповідача щодо факту нарахованого штрафу (збитків) не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що вона як споживач не була ознайомлена з особливостями використання газового лічильника з магнітним індикатором, який має бути сертифікованим, не втручалася в його роботу, а тому відповідач неправомірно нарахував їй штраф за не обліковане споживання природного газу. На думку позивачки, судом порушені вимоги ст.5 ЦПК України щодо неефективного способу порушеного права.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжгаз» зазначає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Факт порушення споживачем договору з надання послуг газопостачання і Кодексу газорозподільних систем підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, розрахунок не облікованого природного газу складено згідно з ч.3 розділу Х1 Кодексу ГРС за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника. Вважає дії відповідача правомірними, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Правовідносини між споживачем та постачальником газу врегульовані Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246 (далі - Правила), які втратили чинність 13.07.2016 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕ від 30 вересня 2015 року №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1379/27824, положеннями ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 4 гл. 1 розд. 1 Кодексу ГРМ визначено, що несанкціонованим відбором природного газу є відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Кодексу ГРМ, а несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується або обліковується частково чи з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку №20 по вулиці Героїв в селі Канівське, Запорізького району, Запорізької області, де отримує послуги з газопостачання, які надаються їй ПАТ «Запоріжгаз» на підставі договору №10740 від 30.11.2009 року (а.с.9).
Облік спожитого природного газу здійснюється приладом обліку - лічильником G-4 ОСОБА_3, остання повірка якого була здійснена у вересні 2016 року, після чого він був установлений в будинку споживача і введений в експлуатацію представниками ПАТ «Запоріжга», опломбований, про що було складено Акт № 10704 від 03 жовтня 2016 року (а.с.10-11).
18 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Запоріжгаз» із заявою про проведення позачергової повірки лічильника газу з підстав пошкодження пломби магніту (а.с.12).
24 липня 2017 року прилад обліку був демонтований і направлений на експертизу, про що складено протокол демонтажу ЗВТ №000437 (а.с. 13).
Експертизою лічильника газу, проведеною комісією, створеною на підставі наказу №02.4.1 НО-120-0717 від 25.07.2017 року, було виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Порушено індикатор дії впливу постійного магнітного поля - Акт експертизи лічильника газу №731 від 14 серпня 2017 року (а.с.15).
14 серпня 2017 року оператором ГРМ в присутності споживача ОСОБА_2 було складено Акт про порушення №ВЛВ-0034, яким встановлено порушення споживачем Кодексу газорозподільних систем: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (порушено індикатор дії впливу постійного магнітного поля) (а.с.14).
Акт про порушення підписаний споживачем без будь-яких зауважень.
Вказаний акт був направлений на розгляд комісії, де було прийнято рішення про здійснення перерахунку необлікованого газу відповідно до розд.Х1 гл3 п.1 Порядку перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року (а.с.16).
19 жовтня 2017 року Акт-розрахунок від 19.107.2017 року і рахунок на сплату не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу на суму 25 101, 99 грн. був направлений споживачеві, якому був встановлений строк для сплати до 31 жовтня 2017 року (а.с.16-17).
Відповідно до пп.3 п.1 глави 2 розділу ХI «Кодексу газорозподільних систем», затверджених Постановою НКРЕтаКП №2494 від 30.09.2015 року, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до підпункту 6 абзацу першого та абзацу другого пункту 5 глави 9 розділу X Кодексу у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, за наявності якого та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу здійснюється розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу.
Згідно пунктів 2, 3, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) обєму та обсягу природного газу і його вартості.
Таким чином, сам акт про порушення та розрахунок збитків внаслідок не облікованого споживання природного газу не можуть бути окремим предметом судового захисту, оскільки за своєю правовою природою є доказами, що підлягають оцінці судом в порядку ст. 89, 264 ЦПК України при вирішенні спору щодо прав та обов'язків сторін, а обраний позивачем ОСОБА_2 спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права.
За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно статті 375 ЦП К України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст.367, 369,374,375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року по цій справі залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: