Дата документу 26.06.2018
Справа № 320/9091/17
Провадження № 2/320/1052/18
26 червня 2018 року м. Мелітополь
Мелітопольській міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Бахаєва І.М.,
за участі:
секретаря - Фурсової Л.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері -
ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є матір'ю відповідача, з чоловіком шлюб було розірвано, вона перебуває на пенсії, власного житла не має, знімає будинок, коштів їй не вистачає, вона намагалась влаштуватись у будинок пристарілих, однак, їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у неї є діти і не підтверджено факт їхнього ухилення від утримання позивача. Молодша донька позивача ОСОБА_4 тривалий час перебуває за кордоном і зв'язку з нею у позивача не має. Відповідач матеріально не допомагає, тому позивач просить стягнути з неї на її користь аліменти, починаючи з дня подання позову на строк три роки. Тому вона була змушена звернутись до суду з даним позовом.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Зазначили, що твердження відповідача щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків не відповідає дійсності, а проживання дитини у бабці викликано тим, що позивач їздила на заробітки.
У судовому засіданні відповідач позов не визнала у повному обсязі з підстав, які вказувала у відзиві та запереченнях на позов, згідно яких вона просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Позивач ухилялась від виконання батьківських обов'язків, зловживала алкогольними напоями, матеріально не утримувала. Відповідач проживала з бабцею у період до семи років та з 18 років до одруження у 1990 року та перебувала на її утриманні. Коли народилась молодша сестра, то вони обидві проживали у бабці та саме відповідач займалась вихованням сестри та доглядала за нею. Факт ухилення позивача від батьківських обов'язків підтверджується рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.09.1995 про призначення сестри відповідача піклувальника, інших доказів зі спливом часу не існує. Крім того, сестра має такі ж обов'язки по відношенню до матері, як і відповідач.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Провадження у справі відкрито ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 28.12.2017.
Судом встановлено такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 від батьків - ОСОБА_6, ОСОБА_7, що підтверджується копіє свідоцтва про народження серії І-ЖС №351408 від 29.11.2017.
23.04.1970 Мелітопольським районним РАЦС видано свідоцтво про припинення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7
12.10.1977 ОСОБА_6 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть ІІ-НО №318764.
ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 від батьків - ОСОБА_8, ОСОБА_9, що підтверджується копіє свідоцтва про народження серії І-ЖС №351409 від 29.11.2017.
Згідно рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.09.1995 вирішено дозволити піклування над ОСОБА_4, піклувальником призначити ОСОБА_10 У рішенні вказано, що батько ОСОБА_11 - помер, мати ОСОБА_9 вихованням дитини не займається, місце знаходження не відомо.
Згідно господарської книги буд. 21 по вул.. Щорса у с. Костянтинівка Мелітопольського району будинок належить ОСОБА_12, померла 27.02.1991, ОСОБА_5 - онука.
Згідно посвідчення №200737 від 01.01.1972 ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 призначено пенсію з 12.04.1965
ОСОБА_5 30.01.1990 уклала шлюб з ОСОБА_13, прізвище подружжя «Лисенко», про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії І-ЖС № 492873 від 30.01.1990.
Згідно свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 12.07.1991 ОСОБА_3 належить б. 21 по вул.. Щорса у с. Костянтинівка Мелітопольського району.
ОСОБА_1 є пенсіонером довічно, про що свідчить копія пенсійного посвідчення від 21.03.2006 серії ААА №335133.
Згідно довідки виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району від 04.11.2017 №8852 ОСОБА_1І проживає без реєстрації за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул.. Щорса, 13. Житлового будинку на праві власності не має.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона є однокласницею відповідача, часто у дитинстві була у них вдома, бачила позивача у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 багато часу проводила у бабці, та за нею доглядала, виховувала та відписала на відповідача будинок.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона є однокласницею відповідача, навчались разом з першого по восьмий клас. Відповідач завжди розповідала про бабцю, усі вихідні дні ОСОБА_3 проводила у бабці та займалась її вихованням. Коли народилась сестра, то вона була постійно з ОСОБА_3, та за нею доглядала. Також свідок охарактеризувала ОСОБА_3, як добру людини та показала, що часто бачить позивача у нетверезвому стані.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона з ОСОБА_3 товаришує з дитинства, часто була у неї вдома. ОСОБА_3 проживала з матір'ю, була завжди охайно та добре вдягнена, однак усі вихідні дні проводила у бабусі, та приділяла їй увагу та виховувала. Коли народилась молодша сестра, то нею займалась сама відповідач.
Згідно ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 205 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Виходячи з положень ч ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В абз. 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК (2947-14), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК). Право на утримання від дочки, сина, мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи (ст. 75 СК України).Згідно з ч.2 ст.205 СК України при визначення розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо. Сам по собі факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їй утримання та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в частині того, що ОСОБА_1 ухилялась від виконання батьківських обов'язків по відношенню до ОСОБА_5, оскільки це дитячі спогади, пройшло вже багато часу, і вони самі визнавали, що ОСОБА_5 у дитинстві завжди була охайно одягнута та нагодована.
Суд враховує, що у судовому засіданні було встановлено, що позивач є матір'ю відповідача, є пенсіонером, отже в розумінні СК України - непрацездатною, та потребує матеріальної допомоги, а відповідач у добровільному порядку її не надає, а також те, що законодавством не передбачено, що розмір аліментів, які стягуються на утримання батьків пов'язується з розміром прожиткового мінімуму.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання позивача у розмірі ? частини заробітку, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 202, 205 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, 16.11.1965р.н., РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_2, яка проживає за адресою: за адресою:Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул.. Соборна, 13 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня подання позову 11.12.2017 року строком на три роки, тобто до 11.12.2020.
Стягнути з ОСОБА_3, 16.11.1965р.н., РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ