Іменем України
10 липня 2018 року
Київ
справа №636/2100/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21612/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №636/2100/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 14 квітня 2017 року, ухвалену суддею Оболєнською С.А., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.,
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила: визнати протиправним рішення відповідача від 21.03.2016 щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної посади працівників прокуратури відповідно довідки прокуратури Харківської області від 05.02.2016 №18-53; зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести позивачу з 01.03.2016 перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Харківської області від 05.02.2016 №18-53, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 (у редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку відповідної посади працівника прокуратури та здійснити виплати зазначених коштів.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області від 21 березня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної посади працівників прокуратури відповідно довідки прокуратури Харківської області від 09.03.2016 №18-243.
Зобов'язано Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.03.2016 ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09.03.2016 №18-243 відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку відповідної посади працівника прокуратури, та здійснити виплати зазначених коштів.
Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2, який працював на посаді прокурора Зміївського району прокуратури Харківської області.
Позивач 10.03.2016 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Харківської області за №18-243 від 09.03.2016 про заробітну плату станом на 01.12.2015, що подається до Пенсійного фонду для перерахунку пенсії.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області від 21.03.2016 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на розділ ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, згідно якого з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суди мотивували свої рішення тим, що відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів та відмовити у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги та скасування судових рішень.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить йому.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону №1058-IV виключно ним визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
За п.16 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV, до приведення законодавства у відповідність із цим актом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Згідно з положеннями абз.22 ст.1 Закону №1058-IV як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, у редакції на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного)заробітку на одного члена сім'ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.
Відповідно до частини дванадцятої наведеної статті передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
При цьому, положення частини шістнадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) щодо визначення пенсії померлого годувальника як бази для обрахунку пенсії по втраті годувальника кореспондувались із положеннями ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Виходячи з наведених законодавчих норм, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).
Отже, отримання пенсії по втраті годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України "Про прокуратуру"), на перерахунок пенсії згідно норм Закону України "Про прокуратуру" та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя.
Ураховуючи наведені вище положення джерел права, суд дійшов висновку про те, що не підлягає перерахунку пенсія у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, в межах розгляду даної справи має місце неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень повністю та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, що передбачено частинами першою та другою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 14 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду