Справа № 308/1162/18
10.07.2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Вотьканича Ф.А., з участю особи, щодо якої запроваджено справу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2018 року,
Вказаною постановою судді від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Згідно встановлених обставин, ОСОБА_1 31 січня 2018 року, о 18 годині 15 хвилин в м. Ужгороді на проспекті Свободи, 45 керував автомобілем «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову судді, та закрити справу щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що в протоколі не конкретизовано від проходження якого медичного огляду на стан сп'яніння - на місці чи у закладі охорони здоров'я відмовився ОСОБА_1, чим порушено вимоги ст.ст.256, 266 КУпАП. Також у матеріалах справи відсутнє направлення водія на медичний огляд до медичного закладу, а дані про самостійне проходження ОСОБА_1 огляду спростовуються висновок судді про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. Розгляд справи відбувся без його участі, тому він фактично ці обставини був позбавлений можливості пояснити.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог КпАП України дотримався в повному обсязі.
Так, при розгляді справи суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.
Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що ОСОБА_1 31 січня 2018 року о 18 годині 15 хвилин в м. Ужгороді на проспекті Свободи, 45, керував автомобілем «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З наявних у матеріалах справи пояснень, які громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали інспектору патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1, вбачається, що в їх присутності вказаний водій відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для визначення стану сп'яніння, що ними було засвідчено підписами в протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив про те, що не керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння. Працівники поліції зупинили його через те, що на автомобілі були забруднені номерні знаки. Ці порушення на місці зупинки він визнав. Працівники поліції нечітко висловили думку про те, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, через те, що він «блідий». Він, у свою чергу, заперечив цей факт. Після цього поліцейські запропонували проїхати у наркодиспансер для проходження освідування, на що відмовився, оскільки поспішав на роботу. Потім поліцейські запросили двох свідків і зафіксували факт його відмови від проходження освідування та склали протокол, який він підписав. Пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначав. Далі він поїхав на роботу на таксі. Біля 9 години 30 хвилин під час поїздки в таксі він зателефонував директору підприємства, який порадив йому все ж таки пройти медосвідування і він одразу поїхав до наркодиспансеру і пройшов огляд особисто. Результат огляду на предмет наркотичного сп'яніння був негативний.
Окрім цього, дані відеозапису, дослідженого судом апеляційної інстанції, з достовірністю вказують факт відмови ОСОБА_1 від проходження перевірки на предмет перебування в стані наркотичного сп'яніння.
Зазначені дані з достовірністю вказують на факт відмови ОСОБА_1 від проходження перевірки на предмет перебування в стані наркотичного сп'яніння та в сукупності в вищевказаними доказами підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і не ставлять під сумнів висновок судді про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння, оскільки в такому стані не перебував відхиляються як такі, що жодним чином не спростовують висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з явними ознаками наркотичного спяніння, що саме і ставилось йому за провину і є самостійною кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що за результатами проходження медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння не перебував, суд оцінює критично з наступних підстав.
Згідно ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Як слідує з матеріалів справи такі підстави виникли о 8 годині 15 хвилин, а згідно доданого до апеляційної скарги протоколу медичного освідчення від 31 січня 2018 року, ОСОБА_1 був оглянутий о 13 годині 10 хвилин, тобто більш ніж через п'ять годин.
Слід визнати такими, що не спростовують висновок судді про порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України й доводи апеляційної скарги про те, що судом розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1. Розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не призвів до неповноти у з'ясуванні фактичних обставин справи та не вплинув на обґрунтованість висновку суду щодо наявності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу винного і застосував щодо ОСОБА_1 вид і розмір стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а своє рішення з цього приводу належним чином мотивував.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя :