09 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/1375/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів: Довгої О.І., Матковоської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулись в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому із врахуванням уточнень просять зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання постанови законної сили вчинити перегляд заявлених клопотань ОСОБА_1 від 25.05.2017 і 23.06.2017 та ОСОБА_3 від 17.07.2017 та ОСОБА_2 від 12.03.2016 з метою задоволення клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожному для ведення особистого селянського господарства та садівництва на підставі п. 2 ч. 4 ст. 105 та п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України; зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання постанови законної сили вчинити перегляд клопотання ОСОБА_1 від 01.01.2016 по факту скасованого рішення № БП-124/0-305/6-16 від 20.01.2016 по справі 813/221/16 від 30.03.2016 з метою задоволення клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожному для ведення особистого селянського господарства на підставі п. 2 ч. 4 ст. 105 та п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 16.01.2018 відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з ухваленням такого рішення, його оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подавши апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 813/3456/17 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до відповідача про зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 23 травня 2017 року, ОСОБА_3 від 17 липня 2017 року та ОСОБА_2 від 12 березня 2016 року по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В решті задоволення позову відмовлено.
01 червня 2018 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 надійшло клопотання про вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат, що за своєю суттю є проханням про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказане клопотання разом із матеріалами справи передано судді-доповідачу 25 червня 2018 року.
Відповідно до частини 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Колегія суддів враховує відсутність клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, а тому за правилами п.1 ч.1 ст.311 КАС України клопотання про розподіл понесених судових витрат може бути розглянуте без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання щодо розподілу понесених судових витрат, а фактично ухвалення додаткового судового рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке підлягає задоволенню.
За змістом частин першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 надано роз'яснення щодо застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Так, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Як видно з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано відповідача розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 23.05.2017, ОСОБА_3 від 17.07.2017 та ОСОБА_2 від 12.03.2016 по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В решті задоволення позову відмовлено.
Ураховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір кожним по 640 грн, а в загальному розмірі 1920 грн, що підтверджується квитанціями з онлайн сервісу порталу http://court.gov.ua: №18770 від 24.08.2017 на суму 640,00 грн; №34521 від 12.09.2017 на суму 640,00 грн; №34598 від 12.09.2017 на суму 640,00 грн (а.с. 5), а також за подання апеляційної скарги в розмірі 2880 грн, що підтверджується квитанціями з онлайн сервісу порталу http://court.gov.ua: №87340 від 04.02.2018 на суму 1057,20 грн; №87351 від 05.02.2018 на суму 1057,20 грн; №23475 від 04.03.2018 на суму 765,60 грн (а.с. 128, 129, 145).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати позивачів у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 4800,0 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 243, 252 КАС України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. П. Сапіга
судді О. І. Довга
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 09.07.2018