03 липня 2018 року№ 876/4248/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Заверухи О.Б., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Лемцьо І.В.
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 квітня 2018 року у справі №607/6273/17 (суддя Дзюбич В.Я., ухвалу постановлено о 09/15 год, м.Тернопіль) за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про зобов'язання прийняти рішення, -
У травні 2017 року представник малолітньої ОСОБА_2 (довіреність а.с.30-37) звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради (далі - Міська рада) у якому, з урахуванням заяв про доповнення позовних вимог (а.с.24-26) просив: зобов'язати відповідача видати розпорядження про зміну цільового призначення житлового будинку (далі - Житловий будинок) по АДРЕСА_2 (далі - Адреса) на гуртожиток; надати земельну ділянку площею 0,07 га для обслуговування Житлового будинку за вказаною Адресою; визнати інвестиціями в інфраструктуру міста прокладення каналізації по Адресі та водопроводу по АДРЕСА_1 за кошт позивача та зобов'язати Міську раду повернути затрачені кошти.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 квітня 2018 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання інвестиціями в інфраструктуру міста прокладення каналізації по Адресі закрито.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила законний представник (мати) ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка із покликанням на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена без урахування прав та інтересів її малолітньої дочки.
Міська рада відзиву на апеляційну скаргу не подавала.
В судове засідання відповідач та служба у справах неповнолітніх та дітей Міської ради не надіслали своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, Міською радою було подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з перебуванням їх представника у щорічні основній відпустці. На думку апеляційного суду, таке клопотання є необґрунтованим, оскільки відповідач був завчасно повідомлений (21.06.2018) про апеляційний розгляд справи та міг забезпечити участь іншого представника в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що спір, який виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом апеляційної інстанції, з врахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно договору підряду від 18.03.2009 (далі - Договір) ОСОБА_3 виступав замовником на виконання підрядником Спеціалізованим будівельним управлінням «Спецбуд» робіт по переносу водопроводу АДРЕСА_1 (а.с.30-31).
Вартість робіт за Договором становила 51744 грн.
У справі також знаходиться копія акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.04.2017 №1 зі змісту якого видно, що ОСОБА_1 виступала замовником робіт по переключенню існуючої каналізаційної мережі Житлового будинку за Адресою. Виконавцем цих робіт виступав приватний підприємець ОСОБА_4 Ціна послуги складала 8535,26 грн (а.с.60).
За правилами пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали; далі - КАС) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною першою статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
Оскільки, вимога позивача за розглядуваним позовом в частині визнання інвестиціями в інфраструктуру міста прокладення каналізації по Адресі та водопроводу по АДРЕСА_1 за кошти останнього спрямована на відшкодування відповідачем скаржнику та його представнику майнових витрат, які були потрачені ними за отримання відповідних послуг, що надавалися на виконання умов цивільно-правових угод, а саме договору підряду, та договору на надання послуг, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи скаржника висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 квітня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. Б. Заверуха
О. І. Мікула
Повний текст складений 9 липня 2018 року.