Суддя-доповідач: Епель О.В.
10 липня 2018 року Справа № 826/3805/18
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було залишено без руху через невідповідність вимогам адміністративного процесуального законодавства, а саме внаслідок того, що апелянтом не сплачено судовий збір, та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копію вказаної ухвали апелянтом було отримано 20.06.2018 р., тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги слід вважати 02.07.2018 р. (з урахуванням того, що 30.06.2018 р. та 01.07.2018 р. - вихідні дні).
Однак, 27.06.2018 р. апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Водночас, станом на 10.07.2018 р. зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме доказів сплати судового збору та/або доказів, підтверджуючих наявність у позивача права на звільнення від його сплати, розстрочення/відстрочення або зменшення розміру відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства та/або Закону України «Про судовий збір» суду надано не було.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі "МШ "Голуб" проти України", відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Таким чином, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, а також, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: