Справа № 826/570/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шейко Т.І.
03 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Федотова І.В.
Сорочка Є.О.
при секретарі: Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент) про: визнання протиправним та скасування наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у будинку АДРЕСА_1 від 24 травня 2017 року за № 082171441257; зобов'язання вчинити дії щодо внесення до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у буднику АДРЕСА_1 від 24 травня 2017 року за № 082171441257.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилався на те, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 листопада 2017 року індексний номер 104608019 встановлено, що за ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 47,9 кв.м., відомості щодо реєстрації права власності за останнім на нежитлові приміщення підвалу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем отримано звернення від ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3), яке надійшло до КБУ «Контактний центр міста Києва» від 02 листопада 2017 року № В-16984/1, я якому заявник повідомив, що власник квартири №4 ОСОБА_3 на АДРЕСА_2, самовільно захопив приміщення підвалу, які згідно законодавства є власністю усіх власників квартир та нежитлових приміщень цього будинку. Апелянт також вказує, що для проведення перевірки та з'ясування викладених у зверненні обставин, відповідачем запрошувався позивач, однак а ні він, а ні його уповноважені особи не з'являлись, документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки не надавали. У зв'язку з тим, що суб'єкт містобудування ухилявся від проведення перевірки, Департамент листами від 29 листопада 2017 року № 073-10970 та від 17 січня 2018 року № 073-515 звертався до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на необґрунтованість вимог апеляційної скарги просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає про те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки. Зокрема, вказує, що для перевірки достовірності чи недостовірності даних, наведених у відповідній декларації, органу архітектурно-будівельного контролю необхідно здійснити перевірку, результати якої оформити відповідним актом, в якому будуть встановлені ті чи інші факти та, відповідно, на підставі такого акту прийняти відповідні рішення (накази).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданого письмового відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2017 року Департаментом прийнято наказ № 379 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким, відповідно до пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо містобудівної діяльності» від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, на підставі Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до суб'єкта від 22 листопада 2017 року № 104608019, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у будинку АДРЕСА_1» від 24 травня 2017 року № КВ 082171441257, замовник - ОСОБА_3, а також вирішено Управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до ДАБІ для виключення запису щодо реєстрації декларації від 24 травня 2017 року № КВ 082171441257 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Вважаючи протиправним зазначений вище наказ позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не може бути прийнятий без проведення перевірки та складення відповідного акту. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що будь-яких доказів на підтвердження здійснення виїздів та складення будь-яких актів щодо, зокрема, відсутності на об'єкті відповідальних осіб суб'єкта містобудування, так само як і будь-яких доказів на підтвердження направлення та отримання, як позивачем, так і Шевченківським УП ГУ НПУ у місті Києві таких листів, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон № 3038-VI ) , Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 ( далі - Порядок № 466 ) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно з п. 2 ч. 1, ч.ч. 2, 5 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на момент реєстрації вказаної декларації, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2017 року Департаментом зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 082171441257 на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у будинку АДРЕСА_1» (т. 1 а.с. 51-54, 97-100), замовником якого є позивач.
Відповідно до п. 2, пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, який набрав чинності 10 червня 2017 року, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу. Зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
При цьому, ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на момент прийняття спірного наказу, встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1, 3 п. 8 Порядку № 466, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2.
Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Відповідно до ч. 5 п. 14 Порядку № 466, у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Отже, законодавством регламентовано зобов'язання замовника будівництва подавати до органів архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт із зазначенням у ній достовірних відомостей, зокрема щодо отримання містобудівних умов і обмежень для забудови земельної ділянки, на якій він буде здійснювати такі роботи, та даних про те, на якій підставі ним використовується така земельна ділянки (право власності або право користування).
За змістом ст. 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
З вищезазначеного вбачається, що можливість виявлення фактів, що вказували б, зокрема, на недостовірність даних відповідної декларації, у тому числі про початок виконання будівельних робіт, кореспондується з здійснення відповідачем покладених на нього завдань щодо архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим, такий контроль, в силу вимог вказаних норм, здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, за результатами яких складається акт перевірки.
Відповідно, для перевірки достовірності чи недостовірності даних, наведених у відповідній декларації, органу архітектурно-будівельного контролю необхідно здійснити перевірку, результати якої оформити відповідним актом, в якому будуть встановлені ті чи інші факти та, відповідно, на підставі такого акту прийняти відповідні рішення (накази).
Матеріали справи містять інформацію про те, що листом від 19 липня 2017 року № 064-7480 (т. 1 а.с. 86-87) Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до, зокрема, відповідача, в якому просив провести перевірку будівельного майданчику, підтвердити правочинність та відповідність проведення робіт відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 24 травня 2017 року № КВ 082171441257 на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у будинку АДРЕСА_1».
В подальшому, 01 липня 2017 року в.о. директора Департаменту, відповідно до Порядку № 553, видано головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_5, направлення № б/н (т. 1 а.с. 88-89) для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція квартири № 4 під нежитлові приміщення (заклад громадського харчування) у будинку АДРЕСА_1» щодо дотримання суб'єктом містобудування: ОСОБА_3 (замовник), ТОВ «Арко-М» (розробник проектної документації), ТОВ «Хіл Констракшн» (генеральний підрядник), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі наказу Департаменту від 17 жовтня 2016 року № 60 та від 09 жовтня 2017 року № 655 та зазначеного звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2017 року (вх. № 073/5300 від 19 липня 2017 року).
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих обмеження доступу перевіряючи осіб до об'єкту перевірки, будь яких актів з цього приводу відповідачем не приймалось. Крім того, матеріали справи не містять доказів відправки кореспонденції стосовно проведення перевірки позивачу та вручення таких документів останньому. Також матеріали справи не містять доказів відправки кореспонденції до Шевченківського УП ГУ НПУ у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки на зазначеному об'єкті.
З матеріалів справи вбачається, відповідач прийняв наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири під нежитлові приміщення без фактичного проведення перевірки. Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на інформації з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 листопада 2017 року № 104608019, відповідно до якої за ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, у Шевченківському районі м. Києва задекларовано право власності на квартиру № 4 загальною площею 47,9 кв. м., відомості щодо реєстрації права власності за останнім на нежитлові приміщення підвалу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, з огляду на принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, вбачається, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Проаналізувавши оскаржуваний наказ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не лише не здійснив належного дослідження або перевірки фактів, викладених у листі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2017 року № 064-7480, але і не мотивував належним чином прийняття такого наказу, в тому числі не зазначив норми, які порушено позивачем.
Вказані обставини підтверджують, що наказ від 28 листопада 2017 року № 379 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» є протиправним та підлягає скасуванню.
Під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з'ясував обставини, що мають значення для її вирішення.
У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді І.В. Федотов
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2018 року.