Справа № 823/1054/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
04 липня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Петрика І.Й.
суддів Собківа Я.М., Парінов А.Б.
при секретарі Кузьміній Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року
у справі № 823/1054/18
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
до відповідача Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_4
про скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просив:
-скасувати рішення головного інспектора будівельного наглуд відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 № 1402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному зясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину №1-52 від 09.07.2009 р. на 3/4 частини та договір дарування №3927 від 15.12.2009 на 1/4 частину житлового будинку (а.с. 13-20).
ОСОБА_4 29.03.2017 р. звернулася із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (а.с.11).
Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано 03.04.2017 р. ОСОБА_4 будівельний паспорт №1283-бп «Реконструкція житлового будинку та будівництво гаража по АДРЕСА_1» (а.с.9).
Уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 22.11.2017 р. відповідно до наказу Державної архітектурно будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.
За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.23-28).
Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. 01.12.2017 р. на підставі акту перевірки від 22.11.2017 р. прийнято рішення №1402 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 03.04.2017 №1283-бп (а.с.64). В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №1283-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 3.24*, п. 3.30 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Не погоджуючись із діями відповідача позивач подав подав відповідний позов до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).
Здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).
Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд,гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Пунктом 3.24* ДБН 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» визначено, що у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів. Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається. Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову керувався тим, що гараж позивача знаходиться на межі земельної ділянки та прибудований до гаража розташованого на сусідній земельній ділянці, що є порушенням вимог п. 3, 24 * ДБН 360-92**.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та досліджено судом першої інстанції, що з дослідженої схеми забудови земельної ділянки (а.с.10) вбачається, що гараж (2 на схемі) знаходиться на межі сусідньої земельної ділянки та прибудований до гаража розташованого на сусідній земельній ділянці, що є порушенням вимог п.3.24*, п. 3.25*, а саме гараж розміщений по лінії забудови, без відступу від межі сусідньої ділянки. Крім того, гараж, що не вбудований та не прибудований до житлового будинку має бути розміщений в глибині ділянки (п.3.24 ДБІІ 360-92**).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що посилання представника позивача на заяву ОСОБА_6, співвласника житлового будинку по АДРЕСА_1, в якій остання надала згоду та не заперечувала проти будівництва зблокованого гаража по сумісній межі ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, суд зазначає, що із заяви вбачається, що ОСОБА_6, є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1, а тому для надання повноцінної згоди на будівництво гаража відповідні заяви повинні бути надані іншими співвласниками даного житлового будинку.
Відповідно до п.3.25* ДБН 360-92**, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що добудова гаража вглиб земельної ділянки передбачена по її межі без відступу не менше 1 метра, внаслідок чого позивачем порушено пункт 3.25* ДБН 360-92**.
Щодо посилання апелянта на те, що порушення п. 3.24 ДБН 360-92** даної норми, забороняє розміщення господарських будівель по лінії забудови, що в свою чергу жодним чином не стосується розміщення гаражу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 затверджено перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Зазначеним переліком передбачено будівництво господарських будівель і споруд, зокрема гаражів, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках. Відповідно Кабінетом Міністрів України віднесено гаражі до виду господарських будівель.
Щодо посилання апелянта на те, що однією із підстав скасування будівельного паспорту є п. 3.30 ДБН 360-92**, який застосовується для забудови сільських населених пунктів, що не може застосовуватись до спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що даний факт досліджувався судом першої інстанції і представником відповідача було зазначено, що Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. помилково зазначено про порушення пункту 3.30 ДБН 360-92**.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.
Суддя - доповідач Петрик І.Й.
Судді Собків Я.М.
Парінов А.Б.