03 жовтня 2017 рокусправа № 196/1023/16-а (2-а/196/52/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.
судді: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року у справі № 196/1023/16-а (2-а/196/52/2016) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди та зобов"язання вчинити певні дії, -
Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року відмовлено у задоволені адміністративного позову.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення у цій справі, у зв'язку з чим і просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.12.2005 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як інвалід ІІІ групи., та особою, яка мас право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення (а.с.7), та отримує пенсію по інвалідності, призначену йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як інвалід війни.
Вважаючи, що пенсія позивачу обчислена та виплачується не в повному обсязі, 14 вересня 2016 року відповідачу було направлено адвокатський запит в інтересах позивача стосовно пенсійного забезпечення останнього, в якому було запропоновано провести донарахування пенсії у разі виявлення невідповідностей такого нарахування чинному законодавству
16.09.2017 року відповідач повідомив, що правових підстав перерахунку пенсійного забезпечення громадянину ОСОБА_1 немає.
Листом УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської області від 16.09.2016 року №4445/07/24 ОСОБА_1 було надало роз'яснення про те, що для проведення перерахунку пенсії не має правових підстав, оскільки вона виплачується в розмірі, передбаченому чинним законодавством (а.с.5, 6).
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата ОСОБА_1 пенсії як інваліду війни проводиться у відповідності до вимог ст.ст.21, 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням вимог п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" , якою визначено механізм обчислення пенсії, щодо якої виник спір, а вимоги ОСОБА_1 про здійснення йому відповідно до положень ст.25 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції станом на 25 березня 1996 року є безпідставними, оскільки вказана позивачем редакція цієї статті була змінена ще 04 квітня 2006 року та діє з 29 квітня 2006 року, а сам ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як інвалід війни з числа солдатів строкової служби 3 групи лише з 15 листопада 2013 року.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок розміру пенсійної виплати ОСОБА_1, здійснюється УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської області у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції від 04 квітня 2006 року), згідно якої особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті І2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом, у звязку з чим дійшов правильного висновку про правомірність відмови відповідача в перерахунку пенсії ОСОБА_1 як інваліду війни III групи, оскільки пенсія ОСОБА_1 виплачується саме в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з положень ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а також наданого Конституційним Судом України у рішенні від 09 грудня 1999 року № 1-рп/99 офіційного тлумачення положення частини першої статі 58 Конституції України, відповідно до якого, дія нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набранні цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, суд першої інстанції визнавши за неможливе застосування до спірних правовідносин положень ст.25 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції станом на 25 березня 1996 року, яка змінена 04 квітня 2006 року та діє з 29 квітня 2006 року в іншій редакції, дійшов вірного висновку про правомірність відмови УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської області в перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, яка обчислена йому та виплачується як інваліду 3 групи у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Враховуючи, що судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи до спірних у цій справі правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги позивача цих висновків суду першої інстанції не спростовують, судова колегія вважає за необхідне постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року у справі № 196/1023/16-а (2-а/196/52/2016) -залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, що визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник