10 липня 2018 року м. Дніпросправа № 200/17419/17(2-а/200/1247/17)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Лукманова О.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року (суддя Литвиненко І.Ю., м. Дніпро, повний текст складено 09.01.2018 року) у справі № 200/17419/17 (2-а/200/1247/17) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції Михайленка Олексія Валерійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції Михайленка О.В. (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанову серії ЕАА № 176921 від 01.10.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції, як зацікавлена особа, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що інспектором патрульної поліції 01.01.2017 року було помічено транспортний засіб Оpel Cadet, яким керував ОСОБА_2, та який в м. Дніпрі на перехресті вул. Камчатська та вул. Щепкіна не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. При складанні постанови про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, зокрема право та строки на оскарження постанови. Порушення виявлене особисто поліцейським та під час перевірки реєстраційних документів здійснено розгляд справи на місці. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень, чітко описано правопорушення, яке було скоєне позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що в діях позивача не було ніякого умислу, оскільки він виконав вимоги ПДР, не створив нікому перешкод чи аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції Михайленком О.В. 01.10.2017 року стосовно ОСОБА_2 було складено постанову серії ЕАА № 176921, відповідно до якої, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Оpel Cadet, номерний знак НОМЕР_1 01.10.2017 року о 21 год. 43 хв. у м. Дніпро на перехресті вул. Камчатської та вул. Щепкіна не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_2 постанову не підписав, однак отримав її копію.
Як вбачається з відеозапису, здійсненого Інспектором та наявного в матеріалах справи, не підтверджується вчинення ОСОБА_2 дій, описаних у постанові. На відеозаписі, здійсненого Інспектором, зафіксовано лише процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення, вручення її позивачу, не зафіксовано саме правопорушення. ОСОБА_2 заперечує проти порушення та пояснює, що ним не вчинялось адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, передбачено знак пріоритету: 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», перед яким забороняється проїзд без зупинки.
Згідно п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Колегія суддів зазначає, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортним засобом, при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил.
Обов'язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, чого Інспектором та Департаментом патрульної поліції не здійснено.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року у справі № 200/17419/17 (2-а/200/1247/17) - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова