06 липня 2018 р. справа № П/811/411/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в особі судді-доповідача Юрко І.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі П/811/411/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як зазначалося вище, рішення суду ухвалено 15 березня 2018 року, копію рішення отримано відповідачем 20.03.2018 року.
Апеляційна скарга подана відповідачем поштою 13.06.2018 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідач заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування клопотання зазначається, що відповідач вже подавав апеляційну скаргу, проте вона була залишена судом апеляційної інстанції без руху у зв'язку з не сплатою судового збору та згодом повернута судом у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. Відповідач не мав можливості вчасно сплатити судовий збір.
З цього приводу суд зазначає, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини. Проте, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів для сплати судового збору з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також суд зазначає, що згідно частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до частини третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником відповідача ОСОБА_3.
На підтвердження повноважень цього представника до апеляційної скарги додана копія довіреності, яка підписана в.о. голови ДФС України ОСОБА_4. Однак оформленого належним чином документа про повноваження зазначеної особи підписувати довіреності від імені відповідача до апеляційної скарги не додано та в матеріалах справи такий документ також відсутній.
Також суд зазначає, що копія довіреності завірена печаткою управління документального забезпечення ДФС України та особистим підписом ОСОБА_3.
З цього приводу суд зазначає, що чинним законодавством України (ані адміністративним, ані цивільним) не передбачено право особи, на ім'я якої видано довіреність, завіряти її копії.
Відповідно до статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Таким чином, додану до апеляційної скарги довіреності не можна вважати оформленим належним чином документом про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу.
В матеріалах справи також відсутній оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу.
Суд вважає, що зазначені обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у справі.
Також суд зазначає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, в апеляційній скарзі не зазначає ідентифікаційний код Державної фіскальної служби України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Відмовити Державній фіскальній службі України в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху.
Особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
- апеляційної скарги із зазначенням ідентифікаційного коду Державної фіскальної служби України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копії такої апеляційної скарги для позивача.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В.Юрко