ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 липня 2018 року № 826/3289/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства юстиції України
провизнання протиправною та скасування державної реєстрації
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації;
- УДППЗ «Укрпошта»;
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, УДППЗ «Укрпошта», в якому просила скасувати рішення від 20 листопада 2017 року №1405/31273 про державну реєстрацію рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації від 17 жовтня 2017 року №535 «Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку і визнання таким, що втратило чинність рішення НКРЗІ від 23 лютого 2017 року №97».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення від 20 листопада 2017 року №1405/31273 прийнято з порушенням пункту 6 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28 грудня 1992 року, у зв'язку з тим, що відповідно до цього положення реєстрація проводиться лише нормативно-правових актів міністерств та інших органів центральної влади.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судові засіданні позивач не прибув, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, зокрема, зауважив, що відповідно до підпункту 8 пункту 5 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Міністерство юстиції здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
Представник третьої особи - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, надав пояснення на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації». Згідно з частинами 1-7 статті 17 Закону України «Про телекомунікації» Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітній Верховній Раді Україні. Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації затверджується Президентом України.
Згідно з пунктом 13 Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затверджену Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1067, рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, які ж нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Представник третьої особи - УДППЗ «Укрпошта», в свою чергу надав пояснення до позовної заяви, в яких заперечив проти позовних вимог з тих саме підстав.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення про державну реєстрацію №1405/31273 від 20 листопада 2017 року, відповідачем зареєстровано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 17 жовтня 2017 року №535, яким встановлено тарифи на послуги поштового зв'язку, споживачем яких є у тому числі і позивач.
ОСОБА_1, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, звернулась з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
У відповідності до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, встановлено, що Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Мін'юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 (далі - Положення №731) та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661.
Відповідно до пункту 1 Положення №731 державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Так, відповідно до пункту 2 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від 17 жовтня 2017 року №535 «Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 23 лютого 2017 року №97», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року за №1405/31273, прийнято відповідно до статей 8 та 9 Закону України «Про поштовий зв'язок», згідно з якими формування цінової політики та регулювання відповідно до законодавства України тарифів на послуги поштивого зв'язку покладаються на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферу зв'язку та інформатизації; тарифному регулюванню у сфері надання послуг поштивого зв'язку; порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від 23 травня 2017 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №759/30627, яким визначено механізм формування та встановлення тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку.
Вказаний нормативно-правовий акт, як зазначено відповідачем у відзиві, погоджено зі Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні, Професійною спілкою працівників зв'язку України.
Так, відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 року № 32/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 року за № 458/4679 скасування рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України або його територіальних органах, а також зареєстрованих нормативно-правових актів, визнаних судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, та нечинними.
Згідно з пунктом 4 Порядку №32/5 підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є:
- виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;
- набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині;
- одержання повідомлення від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", або про припинення дії регуляторного нормативно-правового акта або окремих його положень відповідно до статті 28 цього Закону;
- одержання висновку Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї та практиці Європейського суду з прав людини;
- виявлення порушень або недотримання вимоги пункту 16 Положення органом, що видав нормативно-правовий акт;
- інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.
Пунктом 6 Порядку №32/5 передбачено, що перегляд зареєстрованого нормативно-правового акта з метою скасування рішення про його державну реєстрацію здійснюється органом державної реєстрації у разі надходження пропозицій від органів виконавчої влади, інших юридичних осіб, громадян та з власної ініціативи.
При надходженні пропозицій орган державної реєстрації їх аналізує, здійснює перегляд нормативно-правового акта, щодо якого надійшла пропозиція, на відповідність чинному законодавству станом на дату перегляду та приймає відповідне рішення залежно від результатів перегляду.
Наведене в сукупності свідчить про існування законодавчо передбаченої чітко визначеної процедури скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Додатково суд звертає увагу, що відповідно до п. 13 Положення №731 у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт:
а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire;
б) видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
суперечить установленому порядку ведення діловодства;
видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (на підставі повідомлення Держпідприємництва);
в) не узгоджено із заінтересованими органами або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;
г) викладено з порушенням правил правопису та нормопроектувальної техніки;
д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.
Оскільки відповідачем при здійсненні державної реєстрації оскаржуваного рішення не вбачалось підстав для відмови у її здійсненні, суд приходить до висновку про її правомірність, а відтак, відсутність підстав для скасування державної реєстрації такого рішення.
З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що державна реєстрація рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 17 жовтня 2017 року №535 «Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку і визнання такими, що втратило чинність рішення НКРЗІ від 23 лютого 2017 року №97» проведена у передбаченому законодавством порядку.
У силу частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування державної реєстрації.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко