ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 липня 2018 року м. Київ № 826/11910/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Ясинської К.В., представника Громадської організації "Єврейська правозахисна група" Зюнькіної В.В., представника Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" Бережної О.П., представників відповідача Перепелиціна К.М., Бятця Д.О., Шибанова Я.М., представника третьої особи Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Дутки Р.О., представника третьої особи Українського інституту національної пам'яті Рябенка С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом Громадської організації "Єврейська правозахисна група" та Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Політична партія "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Український інститут національної пам'яті, - про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання нечинним рішення в частині,
встановив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/11910/16 за позовом Громадської організації "Єврейська правозахисна група" та Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" до Київської міської ради про:
- визнання дій щодо розгляду на засіданні Комісії з питань найменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту на проспект Степана Бандери, - протиправними;
- зобов'язання не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та не вносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;
- визнання нечинним рішення Київської міської ради від 07.07.2016 №559/559 "Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві" в частині перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери (п. 5 додатку до рішення "Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві") з дати прийняття.
В засіданні 09.07.2018 представником Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" подано заяву про відвід судді, в обґрунтування якої зазначено про особисту зацікавленість судді в розгляді справи, упередженість та наявність домовленості з представником Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" щодо залучення партії третьою особою за відсутності на те підстав.
Окрім того, представником позивача здійснено посилання на незаконну домовленість судді з представником Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" щодо початку судового засідання 08.05.2018 та умисне не реагування на образи і погрози, висловлені на адресу представника, що в загальному свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Представник Громадської організації "Єврейська правозахисна група" подану заяву підтримала частково, посилаючись на необізнаність у всіх подіях.
Представники відповідача та третіх осіб наголосили на відсутності підстав для задоволення заяви та її огульність.
У свою чергу суд, розглянувши викладені у заяві обставини, заслухавши думку представників учасників справи, при її вирішенні виходив з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Відповідно до цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як вбачається з поданої заяви про відвід головуючого судді, перераховані представником позивача зауваження щодо порядку розгляду справи в судових засіданнях 08.05.2018 та 09.07.2018 зводяться до непогодження позивача з процесуальними діями головуючого судді, зокрема, щодо залучення третьої особи.
Проте, згідно з приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вказані ж обставини щодо неналежного початку судового засідання, не реагування на образи, особиста зацікавленість та домовленість з учасниками справи не підтверджені, на думку суду, жодними фактичними обставинами та будь-якими доказами.
Більше того, необґрунтованим представником позивача є і пропуск, передбаченого частиною третьою статті 39 КАС України строку подання заяви про відвід з дня, коли заявник дізналася про таку підставу, а саме, із 08.05.2018.
Таким чином, суд вважає, що наявність передбачених КАC України підстав для відводу судді представником позивача не обґрунтовано, як і власне судом не встановлено.
За обставин необґрунтованості заявленого відводу вирішення питання про відвід, згідно частини четвертої статті 40 КАС України здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву представника позивача про відвід судді вважати необґрунтованою.
Передати заяву представника позивача про відвід судді Чудак О.М. для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак