10 липня 2018 року справа № 823/2254/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (19640, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Леська, вул. Василини, 8) з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області (протокол № 3468 від 19.04.2018) щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Позивач зазначила, що 11.12.2017 вона звернулася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням відповідача (протоколом) № 3468 від 19.04.2018 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу (було зараховано 5 років 2 місяці та 14 днів, замість 7 років та 11 місяців). Позивач вважає рішення відповідача протиправним. Посилаючись на ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи. Так, факт її роботи на посаді плівочника-ізолювальника та в подальшому на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах, а отже ї відповідний (необхідний) стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підтверджено записами в трудовій книжці, довідкою про особливий характер робіт чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, архівними довідками, а також випискою з особової картки.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та на підставі ст.ст. 257, 263 КАС України вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав (копію ухвали про відкриття провадження, а також екземпляр позову отримано уповноваженою особою ГУ ПФУ в Черкаській області 15.06.2018, тобто, останнім днем для надання відзиву, з урахуванням вихідних та святкових днів є 02.07.2018). Натомість, відзив на позовну заяву надійшов та був зареєстрований канцелярією суду лише 05.07.2018, а тому не береться судом до уваги.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.12.2017 звернулася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом відповідача від 26.04.2018 № 15476/03-31 ОСОБА_1 повідомлено, що рішенням (протоколом) № 3468 від 19.04.2018 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через недостатність пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (було зараховано 5 років 2 місяці та 14 днів із необхідних 7 років та 6 місяців).
Вважаючи вищевказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії на пільгових умовах.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон України № 1788-ХІІ).
Особи, які мають право на пенсію на пільгових умовах та умови її призначення визначені ст.13 Закону України № 1788-ХІІ.
Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону України № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Частиною 1 ст.48 КЗпП України та ст.62 Закону України № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п.20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищевказаного дає суду підстави дійти висновку, шо основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів у ній - уточнюючі первинні документи.
При цьому, вищевказаними правовими нормами серед зазначених правових документів без будь-яких виключень, зокрема передбачені ті, що видані архівними установами.
Так, матеріалами справи встановлено, що в період з 01.06.1992 по 24.02.1995 позивач працювала в Будівельно-монтажному управлінні № 7 ВБО «Хімтехпереозброєння» (з грудня 1993 року - Орендне підприємство «БМУ № 7») на посаді плівочник-ізолювальник.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії відповідач врахував стаж її роботи за період з 01.06.1992 по 30.12.1994, натомість не врахувавши період роботи з 31.12.1994 по 24.02.1995.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що пільговий стаж роботи на вказаній посаді (з 01.06.1992 по 24.02.1995) підтверджується особовою карткою, архівними довідками архівного відділу Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 05.12.2017 №№ 2956, 2957, 2985, копії яких наявні в матеріалах справи.
У відповідності до відомостей трудової книжки (копія якої знаходиться в матеріалах справи) та архівної довідки від 03.11.2017 № 398 про особливий характер робіт чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії встановлено, що в період з 14.03.2000 по 30.03.2006 ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Черкаське хімволокно» на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах.
В даному випадку, період роботи, який був зарахований відповідачем до пільгового стажу на вказаному підприємстві та посаді становить з 14.03.2000 по 27.03.2001 та з 24.01.2003 по 09.01.2006. Інший період роботи до пільгового стажу зарахований не був у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця.
Такий висновок суд розцінює критично, з огляду на наступне.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 деталізовано в «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.
Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з п. 4.2 Порядку № 383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), і дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Частиною 3 п. 4 та п. 11 вказаного Порядку від 01.08.1992 № 442 вказано, що позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Таким чином, суд дійшов висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників який має сприяти реалізації прав на здоров'я безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Як зазначалось вище, атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до наказів по ВАТ «Черкаське хімволокно» - Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, атестація робочого місця позивача у відповідності до наказу № 191 була проведена 28.03.1995, а в подальшому, у відповідності до наказу № 45 - 24.01.2003, тобто з перевищенням п'ятирічного строку в який атестація має бути проведена.
На переконання суду, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, то цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Черкаське хімволокно» на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах в період з 14.03.2000 по 30.04.2006 має бути зарахований до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Беручи до уваги, що для призначення пенсії на пільгових умовах (Список № 1), у відповідності до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України № 1788-ХІІ необхідний стаж роботи 7 років та 6 місяців, а також враховуючи, що стаж роботи позивача на посадах із шкідливими та важкими умовами праці в БМУ № 7 та ВАТ «Черкаське хімволокно» становить 7 років та 11 місяців, що підтверджено матеріалами справи, то рішення ГУ ПФУ в Черкаській області (протокол № 3468 від 19.04.2018) щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач у визначений строк не надав відзив на позову заяву, що є наслідком його визнання, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (протокол № 3468 від 19.04.2018) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Гарань