Справа № 820/1188/18
Україна
04 липня 2018 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ГУНП в Донецькій області - ОСОБА_3, в режимі відеоконференції,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у підготовчому засіданні позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області від 31 серпня 2017 року № 1575 що стосується звільнення позивача;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 31.08.2017 №413 о/с в частині, що стосується звільнення позивача, визначення вислуги років та надмірно використаної відпустки.
- поновити мене на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області у спеціальному званні капітана поліції з 01 вересня 2017 року.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058) та Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2017.
В підготовче засідання представник відповідача - Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не прибуття суду не повідомив.
Враховуючи положення ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі вказаного представника відповідача.
У письмовому відзиві на позов відповідачем - ГУ НП в Донецькій області заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України ).
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання визнати протиправним та скасувати наказ від 31.08.2017 №413 о/с ГУ НП в Донецькій області стосовно звільнення позивача зі служби в поліції.
Згідно штампу на позовній заяви, позивач звернувся з даним позовом 21 лютого 2018 року.
Як вбачається з заяви про поновлення строку на звернення до суду, позивач після звільнення протягом певного часу перебував в депресивному стані та був позбавлений тверезо оцінити можливість оскарження наказу про його звільнення зі служби в поліції. Вказаному стану передувало те, що позивач протягом тривалого часу приймав участь в АТО та проходив службу в лавах поліції на території, прилеглій до зони АТО, що фактично й викликало при звільненні депресивний стан у позивача.
Так, згідно матеріалів справи, позивач в період з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 31.08.2017 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
Водночас, суд зазначає, що у період з листопада 2015 по травень 2016 року ОСОБА_1 проходив службу в Красноармійському ВП ГУ НП в Донецькій області, а протягом липня 2017 року проходив службу в Покровському ВП ГУНП в Донецькій області.
Також судом встановлено, що у період з 27.07.2017 по 11.08.2017 позивач перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря терапевта КЗОЗ "Добропільська ЛІЛ"
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи тривале перебування позивача при проходженні служби в зоні проведення АТО безпосередньо на лінії зіткнення, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 243, 244 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 09 липня 2018 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.