Справа № 520/9024/17
10 липня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4А, м. Одеса,65121) про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в якому позивач з урахуванням доповнення до позовної заяви просив:
1. Зобов'язати Центральне об'єднання Управління пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між розміром вже виплаченої пенсії у мінімальному розмірі та збільшеним її розміром, розрахованим на дату 07.10.2009р. у сумі:
а) 1853,43 грн. - з 07.10.2009р. по 01.05.2012р.;
б) 1935,43 грн. - з 01.05.2012р. по 01.04.2017р.
2. Нарахувати та виплатити зазначені суми з урахуванням індексу інфляції за весь період затримки в т.ч. по вже виплаченій пенсії в мінімальному розмірі (з 01.10.2011р. по 01.04.2017р.) та по доплаті до неї різниці у зв'язку із збільшенням її розміру з 01.10.2011р. по дату винесення рішення за результатами розгляду даної справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. у справі №2-а-6835/11 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплачувати пенсію за віком, починаючи з 06.09.2011р.
На виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. відповідач почав нараховувати та здійснювати виплати пенсії, проте, в мінімальному розмірі, з яким позивач не погоджується. Відповідаючи на запит позивача, відповідач пов'язав виплату пенсії у мінімальному розмірі з тим, що позивач не надав довіку про заробітну плату.
Позивач вважає, що таке твердження пенсійного органу не відповідало дійсності, оскільки саме надана в серпні 2016 року позивачем довідка про заробітну плату лягла в основу вже вірного, на думку позивача, нарахування пенсії з квітня 2017 року. Таким чином, позивач вважає, через те, що відповідач сплачував у період з 06 вересня 2011р. по квітень 2017 р. пенсію не в повному обсязі ( у мінімальному розмірі)у відповідача утворився борг з сплати пенсії за даний період.
На звернення позивача з вимогою здійснити виплату боргу з виплати пенсіїза період з 06 вересня 2011р. по квітень 2017 р відповідач відмовив вчинити зазначені дії. При цьому відповідач посилався, що виплата перерахунку пенсії вчиняється відповідно до ч.4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тільки з дати перерахунку. Позивач зазначає, що не погоджується з тим, що в даному випадку відбувся перерахунок, вважає що відбулося нарахування пенсії за вказаний період, яка призначається відповідно до частини 1 статті 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення (в даному випадку з дати вказаної у судовому рішенні - 06.09.2011року).
Крім того,позивач вважає, що має право призначення пенсії з дати рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. по справі № 25-рп/2009.
Також позивач вважає, що сума заборгованості по пенсії повинна бути сплачена з урахуванням компенсації через затримку в її отриманні з вини пенсійного органу відповідно до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» .
Позивач просив судові засідання проводити без його участі.
02.03.2018 р. ухвалою Київського районного суду справу №520/9024/17 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
12.04.2018р.ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження справу №520/9024/17 та призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.05.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд призначив судове засідання на 04.06.2018 р.
20.06.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд у зв'язку з необхідністю витребувати у відповідача додаткові докази по справі здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне та призначено підготовче судове засідання на 09.07.2018 р.
09.07.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті.
03.05.2018 року через канцелярію суду від Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшов відзив на позов. В якому відповідач у задоволенні позову просив відмовити.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що довідка про заробітну плату №715-3 від 03.08.2016 р. за період з 01.08.1896 р. по 31.07.1991 р. роботи позивача на ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект» не була врахована при обчисленні пенсії оскільки відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 р. становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 р. незалежно від перерв.
Далі, відповідач зазначав, що відповідно до акту перевірки достовірності та видачі довідки про заробітну плату від 09.02.2017р. №129/1 відповідач виявив розбіжність в сумі заробітку за травень 1991 року. Зокрема, в довідці про заробіток вказана сума заробітку - 0,00705, а в первинних документах -0,00416. За результатами перевірки підприємство замінило довідку про заробітну плату. Однак в даній довідці також було допущено помилку в сумі заробітку за листопад 1986 р. - заміть суми 0,00173 вказана сума 0,00473 грн. Таким чином, відповідач не мав правових підстав проводити перерахунок з урахуванням недостовірної інформації у довідці.
Також у відзиві на позов відповідач зазначав, що 22.03.2017 року ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект» видало нову довідку №Ф15-3. На підставі саме цієї довідки відбулося нарахування та з виплата пенсії з 01.04.2017р.
Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, робить висновок про те, що позовна заяваналежить до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, суд -
Позивач звернувся 01.10.2011р. до пенсійного орану за призначенням пенсії. На даний час знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному УПФУ в м. Одеса та отримує пенсію за віком при повному стажі, що підтверджується довідкою від 04.07.2017 р. № 1303 (а.с.7).
Страховий стаж позивача складає 34 роки 8 місяців 2 дні.
Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. у справі №2-а-6835/11 суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 06.09.2011р.
На виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. відповідач почав нараховувати та здійснювати виплату пенсії.
Розмір пенсії позивача з 01.10.2016 р. становить 2350,27 грн. (2250,27 грн. основний розмір пенсії, розрахований відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 4808,27 помножений на коефіцієнт стажу 0,46800 +100 грн. підвищення за Постановою КМУ від 23.04.2012 р. №327).
27.03.2017 р. відповідач листом повідомив позивача, що актом перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату від 09.02.2017 р. №129/1 управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеса надіслано до УПФ в Київському районі м. Одеса лист від 13.02.2017 р. вих. №334-06 та отримано управлінням 23.02.2017 р. вх.. №2603, відповідно до якого виявлено розбіжність в сумі заробітку у травні 1991 р. Зокрема, у довідці про заробіток сума заробітку за травень 1991р. складає 0,00705, а в первинних документах - 0,00416. За результатами перевірки довідки про заробітну плату, підприємством замінено довідку про заробітну плату, але допущено помилку в сумі заробітку за листопад 1986 р. замість суми 0,00173 грн. вказано суму 0,00473 (а.с.23).
Також в даному листі зазначено, що розмір пенсії позивача з 01.10.2016 р. становить 1219,24 грн. (1119,24 грн. основний розмір пенсії + 100 грн. підвищення за Постановою КМУ від 23.04.2012 р. №237). Розмір пенсії позивача з 01.12.2016 р. становить 1335,12 грн. (1235,12 грн. основний розмір пенсії + 100 грн. підвищення за Постановою КМУ від 23.04.2012 р. №237.)
Відповідач направив лист вих. № 1398 від 22.03.2017 р. до ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту» про необхідність надати нову довідку про заробітну плату позивача за період з 01.08.1986 р. по 31.07.1991 р для усунення виявлених розбіжностей.
ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту» надало відповідачу оновлену довідку від 22.03.2017 р. за №Ф 15-3 (а.с.89).
24.05.2017 р. листом відповідач повідомив позивача, що розмір його пенсії розрахований відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 4752,90 помножений на коефіцієнт стажу 0,46800+100 грн. підвищення за Постановою КМУ від 23.04.2012 № 327 (а.с.41).
Також в зазначеному листі вказано, що доплата проведеного перерахунку пенсії за період з 01 по 30.04.2017 р. становить 989,24 грн., пенсія в новому розмірі та доплату по перерахунку виплачено в травні 2017 р. в плановий період через Акціонерний банк «Південний».
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відповідний перерахунок пенсії також за період з 06.09.2011 р. по 01.04.2017р.з урахуванням довідки про зарплату ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту».
01.06.2017 р. відповідач листом повідомив позивача, що підстави для проведення перерахунку його пенсії з 06.09.2011 р. з врахуванням оновленої довідки про заробітну плату від 22.03.2017р. №Ф15-3 відсутні (а.с.31)
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI (далі Закон № 1058-VI) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч.2 с. 40 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що збільшивши розмір пенсії з 01.04.2017р., відповідач фактично здійснив призначення, а не перерахунок пенсії, а тому пенсію у збільшеному розмірі необхідно сплачувати також за період з 06.09.2011 р. по 01.04.2017р., суд погоджується з такою позицією з наступних підстав.
Так, що стосується визначення призначення пенсії, відповідно до 1. 1 ст.45 Закону №№ 1058-VI, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
Згідно з ч.4 ст. 45 Закону№ 1058-VI: «Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа».
Повертаючись до спірних правовідносин, суд вважає, що надання ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту» відповідачу оновленої довідки від 22.03.2017 р. №Ф 15-3 з достовірними данимине означає підвищення пенсії, як про це зазначено в ч.4 статті 45 № 1058-VI.Тому суд вважає,що на підставі оновленої довідки (суть оновлення якої зводиться до зазначення в ній достовірних даних) фактично відбулося нарахування пенсії, а не її перерахунок.
Також суд звертає увагу на те, що нарахування пенсії у мінімальному розмірі відбулося через те, що довідка про заробітну плату містила помилки, зокрема, розбіжність в сумі заробітку. Зазначена розбіжність була допущена з вини ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту», а не з вини позивача. Суд вважає, що в даному випадку ризик помилки роботодавця позивача не повинен покладатися на останнього та вказана помилка не може бути виправленою за рахунок позивача. Крім того, ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту» виправив вказану помилку та усунув розбіжність у довідці про заробітну плату.
Разом з тим суд не погоджується з періодом виплати цієї різниці, на який вказує позивач.
Так, вказуючи на період виплати з 07.10.2009р. по 01.05.2012р., позивач зазначає, що оскільки він не знав про його право на отримання пенсії за 3 роки до його звернення до пенсійного фонду він не звертався з такою вимогою до пенсійного органу. При цьому позивач посилається на статтю 46 Закону № 1058-VI.
Згідно з данною статтею нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
07.10.2009 року рішенням Конституційного суду України №25-рп/2009 положення п.2 ч.1 статті 49; другого речення статті 51 Закону№ 1058-VI щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі якщо України не уклала з відповідною державою міжнародний договір були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з ч.2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, позивач вважає, необхідним аби суд зобов'язав відповідача здійснити йому нарахування та виплату пенсій з дати ухвалення рішення Конституційним судом України №25-рп/2009 - з 07.10.2009р.
Однак суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки він встановив, що позивач звернувся до пенсійного органу за призначенням йому пенсії 01.10.2011р. на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. у справі №2-а-6835/11. Як вже зазначав суд вище по тексту, суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, з вказанням чіткої дати періоду(з 06.09.2011р.) з якого така пенсія повинна бути виплачена. Відповідач на виконання рішення суду почав нараховувати виплати пенсії позивачу з урахуванням періоду, який вказаний в рішенні суду .
Оскільки позивач не звертався до відповідача з проханням виплатити йому пенсію за будь-який інший період ніж той, що зазначений у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2011р. суд вважає, що пенсія у збільшеному розмірі в періоді з 07.10.2009р. (дати ухвалення рішення Конституційного суду України №25-рп/2009 ) не належить до задоволення.
Однак, з урахування висновку суду про те, що відповідно до оновленої довідки від 22.03.2017р. №Ф15-3 відбулося нарахування, а не перерахунок пенсії, суд вважає справедливим вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту позивача та робить висновок про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві різницю між розміром вже сплаченої пенсії та збільшеним розміром відповідно до оновленої довідки від 22.03.2017р. №Ф15-3 за період з 06.09.2011р. по 01.04.2017р.
Адже відповідно до ч.2 статті 9 КАС України: «[…] Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень».
Що стосується позовних вимог позивача про нарахування та виплати конкретних сум у періодиз 07.10.2009 по 01.05.2012 р. у розмірі - 1835,43 грн. та з 01.05.2012 р. по 01.04.2017 р. у розмірі 1935,43 грн., суд вважає, що розміризазначених сум не підтверджені належними доказами. Адже відповідно до ч.1 статті 77 КАС України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу».
Щодо вимоги позивача про виплату заборгованості по пенсії з урахуванням компенсації за затримання в отриманні пенсії суд вважає, що вона належить до задоволення.
Право на компенсацію громадянам доходів за затримання виплати пенсії визначає Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини
доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.
Так, відповідно до статті 1 цього Закону:«Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи)».
Згідно з статтею 2 вказаного Закону: «Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії;
соціальні виплати;
заробітна плата (грошове забезпечення) та інші».
Як вже було встановлено судом вище по тексту, позивач звертався до відповідача з проханням здійснити нарахування пенсії за період з 06.09.2011 р. по 01.04.2017р. з урахуванням оновленої довідки. Однак відповідач своїм листом від 01.06.2017р. відмовив здійснити відповідне нарахування. Таким чином, із зазначених вище підстав, суд вважає таку відмову протиправною, а відтак- суд робить висновок про те, що відбулося затримання сплати пенсії у відповідному розмірі у встановлені строки з вини відповідача. В зв'язку з чим позивач має право на компенсацію втраченої частини доходу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позов посилається на пропуск позивачем 6-ти місячного строку звернення до суду. Однак при цьому відповідач не заявив клопотання про залишення позову без розгляду, а зазначив дану обставину як аргумент для відмови у задоволенні позову. Надаючи оцінку даному аргументу, суд зазначає, що не погоджується з позицією відповідача, оскільки вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду з наступних підстав.
Враховуючи, що спірні відносини виникли з приводу виплати пенсії, яка не є одноразовою грошовою допомогою, а носить щомісячний регулярний характер суд зазначає наступне.
Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч.1 ст.122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права.
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх зокрема у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані а їх обмеження не допускаються, крім випадків передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахування суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами пов'язаними з виплатою інших складових та доходу в цілому, до якого належить пенсія.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч.3 ст.122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд робить висновок, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час , у тому числі сум будь-яких її складових, які не були виплачені з вини пенсійного органу, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд по справі №646/6250/17 у постанові від 24.04.2018 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже на підставі викладених обставин, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 належать до часткового задоволення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України: «При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судових витрат».
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 243-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити в частині:
зобов'язати відповідача, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між розміром вже сплаченої пенсії у мінімальному розмірі та збільшеним розміром пенсій відповідно до оновленої довідкивід 22.03.2017р. №Ф15-3 за період з 06.09.2011р. по 01.04.2017р.з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.
2.У решті позовних вимог відмовити.
3.Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640(шістсот сорок),00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиноюпершоюстатті 295 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, апеляційнаскарга на постанову суду подаєтьсяпротягомтридцятиднів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення»КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1.
Відповідач - Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі адреса: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812.
Суддя О.Я. Бойко
.