Справа № 357/4959/18
2/357/2263/18
Категорія 26
29 червня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідач уклали кредитний договір № б/н від 11.01.2013р., за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання за договором, та допустила виникнення заборгованості, яка станом на 03.04.2018р. становить 16332грн.18 коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно ч. 2 ст. 274 та ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до часткового задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був укладений договір № б/н відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських-послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ "Приватбанк" передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки:
- у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
- у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
За ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобовязана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
За ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зі змісту позовної заяви та наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не виконала умови договору щодо своєчасної сплати коштів на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом внаслідок чого станом на 03.04.2018 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість в розмірі 17497,48 грн., яка складається з наступного: 4816,06 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 11427,51 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина)., та 753,91 грн. - штраф (процентна складова). Згідно позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 16 332,18 грн. Дана сума є необґрунтованою, оскільки складові боргу, що вказав позивач становлять 17497,48 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування пені проведено в двох колонках та загальний розмір її визначено в 11427,51 грн.- це пеня за прострочене зобов'язання /9027,51 грн./ та пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. /2400 грн./, оскільки тарифами передбачено нарахування 2-х видів пені.
Що стосується нарахування позивачем штрафу, то суд виходить з наступного.
Так, за ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, яка є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Слід зазначити, що зазначеним договором передбачено сплату двох видів пені та двох видів штрафів «фіксована частина» та «процентна складова», як виду цивільно-правової відповідальності, за одне й те саме порушення клієнтом строків виплати грошових зобов'язань, передбачених договором. Згідно тарифів банку та відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, штраф нараховується банком у твердій сумі -500 грн. та 5 % від суми позову, що суперечить нормам ЦК України.
Як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг і вказано вище в рішенні, штраф, як і пеня, нараховується при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, тобто, за одні і ті ж самі порушення. А відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Крім того, згідно норм ЦК України, на що вказано вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А тому вимоги позивача про стягнення штрафів (фіксованої частини і процентної складової), суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що одночасне застосування пені та двох видів штрафів за одне й те саме порушення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання банком положень, закріплених у ст.61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.
Отже, даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача можливо стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 4816,06 грн. та 9027 грн. 51 коп. - пені за прострочене зобов'язання, всього -13843 грн. 51 коп. Та, суд відмовляє в частині позову щодо стягнення інших видів неустойки із-за необґрунтованості заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,549,610, 1050,1054 ЦК України, 12, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 268, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2013 року в розмірі 13843 грн.51 коп. (тринадцять тисяч вісімсот сорок три гривні п'ятдесят одна копійка) та 1762грн.(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_2