Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/8123/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
04 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.06.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з часу фактичного затримання по 27 серпня 2018 року, -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням норм процесуального права. Зазначає, що слідчим та прокурором не доведено наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.121 КК України. Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, проживає разом зі своєю дружиною, має двох дітей і після виходу з місць позбавлення волі до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того, не раховано, що потерпілий у той вечір перебував у компанії осіб, які разом з ним вживали велику кількість алкоголю і покази у потерпілого слідчий відбирав у лікарні, коли останній прийшов до тями, а тому достовірність його показів викликає сумніви. Зазначає, що потерпілий не бачив чим вдарив його ОСОБА_8 і взагалі не бачив у руках останнього якогось предмета, знаряддя злочину органами досудового слідства не знайдено, а свідки події взагалі не вказували на те, що удари наносив саме ОСОБА_8 .. Вважає, що ОСОБА_8 не мав та не має наміру переховуватись від органів досудового слідства чи суду, враховуючи, що останнього було затримано дома через п'ять годин після події.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 посилаючись на те, що 28.06.2018 року близько 00:10 год. ОСОБА_8 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебував поруч з будинком АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
В цей же день, час та місці, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , який перебував поруч з вищевказаним домоволодінням, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, користуючись невстановленим під час досудового розслідування предметом, із значною силою прикладання умисно вдарив ОСОБА_10 в грудну клітину, а також в ногу, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляд проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з наскрізним пораненням костальної частини лівого куполу діафрагми, колото-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням магістральних судин (стегнова артерія), що за своїми характеристиками відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент заподіяння
28.06.2018 року відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060170000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
28.06.2018 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчій суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними доказами: протоколом огляду місця події від 28.06.2018 року; протоколом допиту потерпілого від 28.06.2018 року; протоколом освідування особи від 28.06.2018 року; протоколами допиту свідків.
Також, судом враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 , який не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 та даних про особу останнього, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, можливість того, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, матиме можливість в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може будь яким способом, незаконно впливати на свідків, які є його сусідами та проживають з ним в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, слідчим не знайдено знаряддя вчинення злочину, що може свідчити про наявність ризику того, що підозрюваний може знищити речові докази.
Отже, є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не було проведено аналіз наявності всіх ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку щодо обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи апелянта про те, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення необґрунтована, є безпідставними, оскільки крім інших доказів, сам потерпілий вказав на нього.
Так, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що згідно протоколу допиту потерпілого від 28.06.2018 року чоловік на прізвисько « ОСОБА_11 » обняв потерпілого, після чого останній відчув ризький біль. Підозрюваний ОСОБА_8 в суді першої інстанції та апеляційному суді підтвердив, що дійсно, його називають « ОСОБА_11 ».
Також, слідчим суддею прийнято до уваги зміст протоколу огляду місця події від 28.06.2018 року, відповідно до якого на ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 виявлено кулон з гравіруванням. Прокурор в судовому засіданні вказав, що вказаний кулон належить підозрюваному, виявлений був у частині подвір'я, що належить сім'ї ОСОБА_12 . Підозрюваний вказані обставини в суді першої інстанції не заперечував.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначення апелянтом про те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, проживає разом зі своєю дружиною, має двох дітей і після виходу з місць позбавлення волі до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався не спростовує того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, в засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що підозрюваний ОСОБА_8 з дружиною не проживає, а вона знаходиться на заробітках за кордоном. Він проживає із співмешканкою і діти з ним не проживають.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновок суду про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтований та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.06.2018 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з моменту фактичного затримання по 27.08.2018 року - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: