(про закриття провадження у справі)
06 липня 2018 року м. Житомир справа №806/3711/17
категорія 3.7
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області до ОСОБА_1 третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області про стягнення коштів,
встановив:
Керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 10 458 грн. 57 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, зарахувавши їх на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області (р/р 31310309700002 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 38035726, призначення платежу - 22160100).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не було сплачено нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 360,15 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року позовну заяву Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області до ОСОБА_1, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі про стягнення 10 458,57 грн повернуто позивачу.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу керівника Житомирської місцевої прокуратури задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2018, матеріали адміністративного позову були передані для продовження розгляду судді Поповій О.Г.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року відкрито провадження у справі спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні призначений на 29 травня 2018 року о 12:00.
15 травня 2018 року до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 повідомляє про виплату у повному обсязі штрафу за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 10 458, 57 грн. (а.с. 76)
Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області у строк та в порядку, визначеному статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України надіслав на офіційну електронну поштову адресу суду пояснення по справі, відповідно до змісту яких вказує, що органи казначейства здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду, тобто не може бути виконавцем у даному випадку, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог до казначейства у повному обсязі. (а.с.78-80)
Судовий розгляд справи, призначений на 29.05.2018 о 12:00 було відкладено на 12.06.2018 о 11:20 у зв'язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Житомирського окружного адміністративного суду.
01 червня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області про відкладення розгляду справи. (а.с.89)
Судовий розгляд справи, призначений на 12.06.2018 о 11:20 було відкладено на 04.07.2018 о 10:00 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Попової О.Г. у щорічній відпустці.
В судове засідання, призначене на 04.07.2018 о 10:00 прибули прокурор та представник Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області.
Прокурор перед початком судового засідання подав до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с. 130)
Представник Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області перед початком судового засідання подала до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с. 132)
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому чинним законодавством порядку.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому чинним законодавством порядку.
Керуючись положеннями ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд клопотання у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з наступних підстав.
Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до абз. 4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10 вересня 2014 року №442 утворено Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.
Так, згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з пп.15, 27 п.5 Положення №103 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №320 від 25.04.2018) Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (безпосередньо або через утворені територіальні органи).
Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю, а також щодо здійснення нарахування, вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
При цьому, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до положень статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
За змістом ч.5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 26 жовтня 2016 року у справі №813/4972/13-а.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що вказаний спір про стягнення з фізичної особи плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України у розмірі 10 458,57 грн підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Правова позиція суду узгоджується із правовими Висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 (провадження №11-491апп18), які, відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Пунктом першим частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Частиною другою статті 239 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 19, 194, 205, 229, 238, 239, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі №806/3711/17 за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області до ОСОБА_1, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області про стягнення коштів.
Роз'яснити позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено: 06 липня 2018 року.
Суддя О.Г. Попова