Справа № 272/770/18
Провадження № 2-н/272/44/18
про відмову у видачі судового наказу
09 липня 2018 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Брагін В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) аліментів на утримання неповнолітньої дитини, відповідно до ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 4, 141, 160 - 163, 168 ЦПК України, -
встановив:
Заявниця звернулась до Андрушівського районного суду Житомирської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 163 ч. 2 п. 4 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуюся.
Відповідно до п.п. 4,5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
В порушення вимог закону, з прохальної частини заяви про видачу судового наказу не зрозуміло, який розмір аліментів заявниця просить стягнути з боржника на її користь на утримання неповнолітньої дитини, а саме: відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України - в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб чи відповідно до п.5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України - у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 165 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
В статті 167 ч. 2 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладені обставини, наявність порушень вимог ст. 161 ЦПК України, наявність обставин, передбачених ст. 165 ч.1 п.3 ЦПК України, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 160,161,163,165,166,167,353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Відмовити в видачі судового наказу по заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасники справи, яким ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дати вручення ухвали суду.
Суддя:ОСОБА_3