ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2018 року м. Київ № 826/5342/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Ясинської К.В., представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи Сосюри О.М., у відсутність представників відповідача, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Дарницький РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Новікова Олексія Сергійовича (Новіков О.С.) про відкриття виконавчого провадження №56006368 від 19.03.2018 про звернення стягнення на нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_3, та стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 7273418,87 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що старший державний виконавець Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Новіков О.С. протиправно відкрив виконавче провадження, оскільки виконавчий напис, на виконання якого відкрито розглядуване виконавче провадження, не містить обов'язкових вимог до виконавчого документа, визначених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не повідомлено, при цьому через канцелярію суду подано належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, надавши письмові пояснення та зіславшись на невірне застосування позивачем норм діючого законодавства.
Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» від 15.03.2018, старшим державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Новіковим О.С., 19.03.2018 прийнято постанову №56006368 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича (Осипенко Д.О.) №1415 від 28.02.2018.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням ОСОБА_3 звернувся до суду.
При цьому, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, а саме, супровідного листа, державним виконавцем копія постанови надіслана позивачу 19.03.2018. Однак, доказів такого надсилання матеріали виконавчого провадження не містять. У свою чергу позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на неотримання рішення суб'єкта владних повноважень. Враховуючи, що про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався лише 29.03.2018 під час проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника та під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить розписка представника ОСОБА_3, суд вважає, що строк звернення до суду з ним не пропущено.
Таким чином, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі і виконавчі написи нотаріусів.
Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Також, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2005 № 1/5 «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчувальних документах» затверджена зокрема форма №84 «Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки)», в якій вказано: «Пропоную повернути», «Виконавчий напис має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення» та вимоги до виконавчого напису нотаріусів.
У заявлених ОСОБА_3 підставах позову вказано, що виконавчий напис від 28.02.2018 №1415 не містить обов'язкових вимог, визначених законом, а саме:
- у написі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий напис. Зазначення у другому рядку місто Київ двадцять восьме лютого дві тисячі вісімнадцятого року, визначає лише дату видачі виконавчого документа;
- у написі відсутня резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання напису;
- напис не містить дату набрання ним законної сили. Формулювання виконавчий напис набирає чинності з дати його вчинення не кореспондується з вимогами, встановленими пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження.
Однак, такі посилання позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки наявний у матеріалах виконавчого провадження та досліджений в судовому засіданні виконавчий напис оформлений згідно вимог чинного законодавства, містить передбачені Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчувальних документах» реквізити та відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі із зазначенням дати, місця його прийняття, уповноваженої особи, її посади, прізвища, ім'я, по батькові та передбачає чинність із цієї дати. Відсутність резолютивної частини рішення суду не є складовою даного документа, а відтак, і не передбачає її наявності.
Як пояснила в судовому засіданні представник Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, допитана в якості свідка, державний виконавець відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
При цьому, державний виконавець досліджує виконавчий документ та у випадку його оформлення неналежним чином, подання з пропуском строку чи з порушенням підвідомчості, застосовує наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Однак в даному випадку, пред'явлений ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. від 28.02.2018 №1415 оформлений належним чином та є таким, що підлягав виконанню.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018 №56006368 відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Окремо слід зазначити, що в межах з'ясування обставин справи, в тому числі вирішенні клопотання щодо зупинення провадження у справі, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 до Дарницького районного суду міста Києва подано позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Заявлені підстави позову стосуються підстав прийняття напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О.
Такі підстави не визначені в даній справі, оскільки є об'єктом дослідження в порядку іншого судочинства. В межах же розгляду постанови старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Новікова О.С. про відкриття виконавчого провадження, суд надає оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень. Враховуючи відсутність у державного виконавця обов'язку досліджувати інші обставини, окрім викладених у Законі України «Про виконавче провадження», суд вважає, що прийняття ним виконавчого напису з дотриманими вимогами до його оформлення, відповідають вимогам до рішень та дій відповідача, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Таким чином, враховуючи, що наведені ОСОБА_3 підстави позову щодо недотримання у виконавчому написі дати, резолютивної частини рішення та набрання ним чинності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що підстави для захисту прав позивача у судовому порядку відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 77, 139, 241-246, 255, 287 КАС України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак