справа №274/5326/17
провадження № 1-кс/0274/230/18
24.05.2018 року м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів поданого у рамках кримінального провадження за № 12018060050000512 від 13.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться у службовців або інших осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також надати тимчасовий доступ до нерухомого майна службовців, його вартості, та до документації .
Ухвалою від 18.12.2017 р. слідчий суддя ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відомовила у задоволені клопотання ОСОБА_3 про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 18.12.2018 р. ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01.02.2018 р. ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.12.2017 р. скасовано та призначено новий розгляд справи судом першої інстанції.
21.02.2018 р. клопотання надійшло до слідчого судді. Судове зсідання з розгляду клопотання призначено на 23.02.2018 р.
22.02.2018 р. до Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області слідчим суддею направлено вимогу про надання матеріалів кримінального провадження № 12017060050001793. Вподальшому судові засідання неодноразово переносились у зв'язку з неявкою заявника за відсутності відомостей про те що він повідомлений належним чином про дату час та місце судового засідання, перебування судді на лікарняному, розгляду заяви про відвід судді заявленої заявником, ненаданням ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріалів кримінального провадження № 12017060050001793.
В своїй ухвалі 01.02.2018 р. суд апеляційної інстанції зазначає, як одну з підстав скасування ухвали слідчого судді, що слідчим суддею не досліджені матеріали кримінального провадження, не було з'ясовано статус ОСОБА_3 у данному кримінальному првадженні.
Матеріали кримінального провадження № 12017060050001793 надані слідчому судді лише 23.05.2018 р.
ОСОБА_3 в судове засідання 24.05.2018 р. не з"явився, причини неявки суду невідомі.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 статті 131 КПК України, передбачено, зокрема, такі види заходів забезпечення кримінального провадження: тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна.
Відповідно до ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку) (частина 1 статті 159 КПК України).
У своєму клопотанні ОСОБА_3 просить надати тимчасовий доступ до таких речей і документів:
нерухомого майна службовців, його вартості, документація на нього - свідоцтва про право власності, грошові рахунки їх суми, ксерокопія акту про шлюб батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - первинний за 1935 рік, ксерокопія первинного запису про шлюб між батьками в книзі реєстрації актів громадського стану Бердичівського ДРАЦС за 1935 рік.
В обґрунтування значення речей і документів для встановлення обставин кримінального провадження ОСОБА_3 зазначає, що докази які надіслав потерпілий ОСОБА_3 прокуратурі Житомирської області, слідчому судді ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і які будуть отримані в результаті доступу встановлять наявність дійсних фактів злочинів, які вчинили держслужбовці.
В клопотанні ОСОБА_3 стверджує, що службовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 на замовлення його матері вчинили підробку актів громадського стану. Зокрема заявник зазначає, що службовці приховали запис про розірвання шлюбу, яке відбулося в період 1937-1951 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Заявником в клопотанні не обґрунтовано та не доведено, що нерухоме майно службовців, відомості про його вартість, документація на нього - свідоцтва про право власності, грошові рахунки їх суми мають суттєве значення для встановлення важливих обставин для кримінального провадження.
Окрім того в порушення п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України заявником не вказано конкретних назв юридичних осіб або прізвищ ім'я по-батькові фізичних осіб, щодо яких є підстави вважати, що зазначені речі і документи перебувають у їх володінні. Таким чином при розгляді клопотання неможливо точно ідентифікувати осіб у володінні яких перебувають речі і документи доступ до яких просить надати заявник.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання в цій частині.
Окрім того заявник звернуся з клопотання про накладення арешту на майно службовців та інших осіб для забезпечення виконання відшкодування шкоди завданої підробленням документів, яку ОСОБА_8 оцінює в 600 000, 00 грн.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпеченнявідшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
В матеріалах кримінального провадженя № 12017060050001793 відсутнє повідомлення про підозру будь-якій особі, а також відсутній цивільний позов ОСОБА_3 .. З огляду на наведене слідчий суддя приходить до висновку, що хоча ОСОБА_3 має статус потерпілого в зазначеному кримінальному провадженні проте, оскільки нікому в межах зазначеного кримінального провадження не здійснено повідомлення про підозру і ОСОБА_3 не подано цивільного позову в межах цього кримінального провадження відсутні підстави для арешту майна з метою забезпечченя відшкодування шкоди.
Окрім того ОСОБА_3 в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України не надано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, що також унеможливлє розгляд клопотання.
З огляду на наведене клопотання ОСОБА_8 в частині арешту майна також не підлягає задоволенню.
Окрім того, судом встановлено, що кримінальне провадження № 12017060050001793 в межах якого заявлено клопотання розпочато 24.11.2017 р.
В судовому зісіданні слідчим суддею досліджено матеріали кримінального провадження № 12017060050001793, в яких, серед іншого, міститься постанова від 07.05.2018 р. про закриття кримінального провадження. Будь-які відомості про скасування чи оскарження зазначеної постанови у слідчого судді відсутні.
Так, відповідно до частини 1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки кримінальне провадження в межах якого заявлено клопотання на данний час закрито, це виключає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так як в такому випадку неможливо досягти мети їх застосування передбачену ч. 1 ст. 131 КПК України.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 159-163, 170-173 КПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Апеляційного суду в Житомирській області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1