Справа № 758/3267/14-ц
Категорія 15
25 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Трегубенко Л. О.,
за участю секретаря судового засідання - Подплетніковій В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про розкриття банківської таємниці,-
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до суду з вказаною заявою в порядку окремого провадження передбаченогоЦивільним-процесуальним кодексом України, просить суд зобов'язати ПАТ «Родовід Банк» розкрити банківську таємницю відносно ОСОБА_1 шляхом надання інформації про обсяг та обіг коштів на р/р НОМЕР_1 з дати відкриття рахунку по дату закриття рахунку, з обов»язковим вказанням назви та реквізитів контрагентів.
Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином, про дату та місце судового засідання повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст. 289 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, заяву таку, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, серед іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Також суд звертає увагу на те що згідно зі ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III.
До суб'єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, згідно з ч. 1 ст. 62 Закону належать: власник інформації (клієнт банку або його представник), суд, органи прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, державної податкової служби, державної виконавчої служби, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, Антимонопольний комітет.
Слід звернути увагу на те, що Закон не містить будь-яких обмежень розкриття обсягу інформації, яка містить банківську таємницю, на письмовий запит власника інформації, а також на вимогу й рішення суду. Водночас щодо органів прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ, державної податкової служби, державної виконавчої служби, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу обсяг розкриття такої інформації містить чітко визначені Законом межі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.
Вимоги до змісту заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи визначені у ст. 288 ЦПК України.
У такій заяві має зазначатися: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю; їх місце проживання або місцезнаходження; а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, який обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, яких порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету їх використання.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п.12 постанови від 30 вересня 2011 року «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, що юридичних та фізичних осіб» передбачено, що у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
З огляду на викладене та враховуючи, що заявником не доведено неможливість проведення перевірки, - підстави для задоволення заяви немає.
Керуючись ст.ст. 234-235,287-288 ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про розкриття банківської таємниці - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Л. О. Трегубенко