Справа № 761/24790/18
Провадження № 1-кс/761/16770/2018
05 липня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Богданівка, Знам'янського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100010005635 від 10.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України,
05 липня 2018 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100010005635 від 10.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100010005635 від 10.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
15.05.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до змісту клопотання у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 , а саме викрадення ОСОБА_9 та заволодіння транспортним засобом автомобілем марки «Land Rover Range Rover Evoque», номер шасі НОМЕР_2 , днз. НОМЕР_3 ; протоколом огляду місця події від 29.04.2014, а саме огляду місця вчинення злочину - приміщення квартири АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 29.04.2014, а саме огляду автомобіля «Land Rover Range Rover Evoque», номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який 29.04.2014 був зупинений працівниками поліції поруч із ТРЦ «Ocean plaza» по вул. Горького, 176 в м. Києві, в салоні якого знаходились ОСОБА_10 , разом з ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка - інспектора ДПС ДАІ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_12 , який зупинив транспортний засіб «Land Rover Range Rover Evoque», номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події, а саме огляду автомобіля «Мітсубісі Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 на якому після утримання у бомбосховищі перевозилась ОСОБА_13 з міста Києва до міста Львів; протоколом допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які використовуючи автомобіль «Мітсубісі Грандіс» д.н.з. НОМЕР_4 перевозили потерпілу ОСОБА_9 з міста Києва до міста Львів; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; висновком судово-медичної експертизи щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_17 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого потерпіла ОСОБА_9 впізнає фотокартку із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка приймала участь у проникненні до її житла, а також в подальшому супроводжувала її до місця утримування; протоком пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого потерпілий ОСОБА_17 впізнає фото із зображенням ОСОБА_5 , як особу, яка спричиняла йому тілесне ушкодження, а також викрала ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого потерпіла ОСОБА_18 впізнає фото із зображенням ОСОБА_5 , як особу, яка зв'язувала їй руки та приймала участь у розбійному нападі на квартиру ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_17 ; протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; копіями вироків Деснянського районного суду м. Києва, якими засуджено обвинувачених ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України та іншими протоколами слідчих дій та матеріалами провадження у сукупності.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду злочинів пов'язаних із застосуванням насильства, серед яких є особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, та з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання підозрюваний ОСОБА_5 , який є мешканцем іншої області, може змінити місце проживання, або взагалі виїхати за межі України та ухилятись від органу досудового розслідування, та суду.
Крім того, слідчий звертає увагу на те, що після вчинення злочину ОСОБА_5 з невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зник і вживав заходи, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.
Наявність ризику знищити, сховати речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує тим, що під час обшуків у фігурантів кримінального провадження не виявлено та не вилучено усі знаряддя вчинення ними кримінального правопорушення, та не знайдено у повному обсязі викрадене майно потерпілих, у зв'язку з зим, у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може знищити, сховати речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризиків слідчий також обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та характеризують вчинений ОСОБА_5 із невстановленими на даний час особами злочин, а також тим, що ОСОБА_5 в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на потерпілих та свідків, що призведе до зміни показань вже допитаних осіб та відмови надавати показання встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_23 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити. Зазначив про те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде доцільним з огляду на наявність ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується належними, допустимими доказами, а базується лише на припущеннях. Вважає, що слідством не доведено обґрунтованість підозри та відсутні докази на підтвердження скоєння ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім того, слідчим та прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посилання на які є формальним. Зазначає, що заявлені слідчим та прокурором ризики є надуманими та не підтверджені доказами.
Просить звернути увагу на ту обставину, що органами досудового розслідування ще у травні 2014 року була відома особа ОСОБА_5 , проте вони не вживали жодних заходів для його виклику, опитування, не намагались з?ясувати у нього обставини тих подій. Між тим, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено лише 15 травня 2018 року, тобто через чотири роки після подій. ОСОБА_5 готовий співпрацювати зі слідством, дає показання, бажає брати участь у слідчих діях для доведення своєї непричетності до вчинення цих кримінальних правопорушень.
Захисник зазначає про те, що ОСОБА_5 жодним чином не збирається ухилятися від слідства та суду, якимось чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування, вчиняти будь-які дії, щодо перешкоджання здійсненню досудового розслідування.
При цьому захисник зазначив про те, що ОСОБА_5 необґрунтовано та безпідставно було оголошено 15 червня 2018 року в розшук, він нікуди не зникав, знаходився за місцем несення військової служби, з ним постійно був зв'язок. Зазначає про те, що він особисто спілкувався із слідчим і той не повідомляв про необхідність з?явитись до нього, а тому постанова про розшук стала абсолютною несподіванкою. Разом з тим, ОСОБА_5 дізнавшись, що його розшукують зразу ж з'явився до слідчого самостійно. А тому, на думку захисника, наведене свідчить про формальне оголошення ОСОБА_5 в розшук.
Просив врахувати позитивні характеристики та репутацію ОСОБА_5 , те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем несення служби, є учасником антитерористичної операції у Донецькій та Луганській області, нагороджений орденами та відзнаками. Просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з підстав наведених захисником. Зазначив про те, що він не ухилявся від органу досудового розслідування, як тільки дізнався, що його розшукують, одразу ж з'явився до слідчого самостійно. Просив врахувати дані про його особу, те, що він раніше не судимий, є військовослужбовцем, з квітня 2014 року і по цей час захищає Батьківщину у зоні проведення АТО, безпосередньо приймав участь у бойових діях, під час яких отримав поранення, був нагороджений орденом «За службу державі», медаллю «Доброволець» та багатьма відзнаками, зокрема «За мужність і відвагу» та іншими, має позитивні характеристики.
Запевнив про те, що жодним чином не збирається переховуватися чи перешкоджати слідству, а має на меті доводити свою невинуватість та не причетність до вказаних злочинів, які йому інкримінують, а тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100010005635 від 10.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
15.05.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
В порядку статті 208 КПК України ОСОБА_5 у цьому провадженні не затримувався.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, якими прокурор обґрунтовує підозру, непричетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів, висновки щодо необґрунтованості підозри, які зроблені на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження, не спростовують наведених у клопотанні слідчого доводів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
Більше того, слід зазначити, що вказані обставини підлягають з?ясуванню в ході проведення слідчих та процесуальних дій в процесі подальшого здійснення досудового розслідування.
При цьому, варто зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов?язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тобто, підозрюваний, перебуваючи на свободі, мав можливість безперешкодно покинути місце проживання, однак до таких дій не вдавався, самостійно прибув до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Що стосується оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук, та зупинення у зв'язку з цим кримінального провадження, слід зазначити про те, що досудове розслідування кримінального провадження №12014100010005635 проводиться з 2014 року. Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, жодних слідчих та процесуальних дій з 2016 року в рамках вказаного кримінального провадження не здійснюється. Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 оголошено лише 15 травня 2018 року.
Водночас, слідчим до клопотання не долучено та в судовому засіданні прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження систематичних неявок ОСОБА_5 для проведення слідчих дій до органів досудового розслідування, також відсутні дані про ініціювання слідчим питання перед слідчим суддею про застосування приводу до ОСОБА_5 протягом усього періоду досудового розслідування як в статусі свідка, так і, зокрема, в статусі як підозрюваного. Натомість в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про оголошення розшуку підозрюваного, датована 15 червня 2018 року та постанова про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100010005635 у зв'язку з розшуком ОСОБА_5 .
Так, постановою старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 03 липня 2018 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження було відновлено, у зв'язку з прибуттям ОСОБА_5 до органу досудового розслідування.
Також слідчим суддею враховано, що на момент розгляду цього клопотання місце місцеперебування підозрюваного ОСОБА_5 встановлено органом досудового розслідування, що підтверджено прокурором в судовому засіданні, окрім того, вказані обставини були предметом перевірки в судовому засіданні та знайшли своє підтвердження. Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Луценко проти Украйни» наявність ризику втечі, що стала підставою для застосування національним судом обґрунтування тримання під вартою, була необґрунтована, оскільки попередньо до заявника застосований більш м'який запобіжний захід і будь-яких скарг з боку слідчого щодо дотримання підозрюваним його умов не було.
У зв'язку з цим Суд констатував, що затримання ОСОБА_24 суперечило меті статті 5 Конвенції, тобто було свавільним та незаконним.
Крім того, слідчий суддя, вирішуючи питання про існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду враховує, що Європейський Суд у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , його соціальний статус, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, репутацію.
Так, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем, з квітня 2014 року і по цей час виконує бойові завдання у зоні проведення АТО та Операії об?єднаних сил, безпосередньо приймав участь у бойових діях, під час яких у листопаді 2014 року під містом Щастя Луганської області потрапив під артилерійський обстріл, отримав травму голови. ОСОБА_5 був нагороджений орденом «За службу державі», медаллю «Доброволець», відзнакою «За мужність і відвагу» та іншими, має позитивні характеристики.
Сукупність зазначених даних, відсутність у матеріалах клопотання беззаперечних даних на підтвердження ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про недоведеність вказаного ризику.
У той же час, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки на цьому етапі встановлені не всі особи, причетні до вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а також не встановлені усі обставини його вчинення.
Крім того, ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків знищення, зміни або спотворення документів, які мають доказове значення у провадженні.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, приймав участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській області в період з 16 червня 2014 року по 07 січня 2015 року, нагороджений орденом «За службу державі», медаллю «Доброволець», відзнаками, в тому числі почесною відзнакою «Учасник бойових дій», що свідчить про гарну репутацію ОСОБА_5 та існування міцних соціальних зв'язків.
Так, відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Отже, слідчий суддя повинен з?ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Враховуючи наведене, з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, характер інкримінованих кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який, з урахуванням усіх обставин справи, на переконання слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов?язання.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
2. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
3. здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання зазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту постановлення ухвали.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 06 липня 2018 о 15 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1