Справа № 761/21257/16-ц
Провадження № 2/761/935/2017
01 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Кривошиї Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 07 червня 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони із Відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі із 23 жовтня 1999 року. Вказує, що вони мають двох спільних дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зауважує, що подружні відносини фактично припинені з січня 2016 року, оскільки Позивач і Відповідач виявили, що на побутовому ґрунті через різні погляди на життя, між ними почали виникати непорозуміння, конфлікти, що призвели до напружених відносин. Позивач вважає подальше сумісне життя з Відповідачем і збереження сім'ї не можливим. Вказує, що кожен з них має протилежні переконання та погляди на життя. Вказує, що на даний час ведення між Позивачем та Відповідачем спільного господарства та сумісне проживання припинено. Крім того, зазначає, що діти проживають із Відповідачем та перебувають на спільному утриманні обох батьків. Просить суд ухвалити судове рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ним та Відповідачем.
Позивач у судовому засіданні факти і обставини, викладені у позовній заяві підтвердив, просив суд позов задовольнити. Також зауважив, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з січня 2016 року і, що спору щодо поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відсутній. Крім того, зазначив, що спір щодо визначення місця проживання дітей відсутній, діти проживають із Відповідачем та перебувають на спільному утриманні обох батьків. Зауважив, що на даний час він проживає з іншою жінкою, тому збереження шлюбу, на його думку, є неможливим.
Відповідач у судовому засіданні факти і обставини, викладені у позовній заяві визнала, просила суд позов задовольнити. Крім того, Відповідач висловила бажання після розірвання шлюбу іменуватися шлюбним прізвищем. Також визнала, що спору щодо поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відсутній. Також, у судовому засіданні з'ясовано, що спір щодо визначення місця проживання дітей відсутній і, що у разі розірвання шлюбу, діти проживатимуть із Відповідачем та перебуватимуть на спільному утриманні обох батьків.
Заслухавши пояснення Позивача, Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між сторонами втрачено почуття любові та взаєморозуміння, шлюб фактично розпався, сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, спільного господарства не ведуть. Суд знаходить, що сім'я розпалася остаточно, примирення бути не може, шлюб носить формальний характер, тому шлюб підлягає розірванню.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - з а д о в о л ь н и т и.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 жовтня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 826 - р о з і р в а т и.
При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦС ОСОБА_2 залишити її шлюбне прізвище - «ОСОБА_2».
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.