Справа № 761/34231/17
Провадження № 2/761/2061/2018
25 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Припутневич В.І.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
26.09.2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.05.2018 року позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 7 248,00 доларів США та суму відсотків за несвоєчасне повернення боргу, що складає 1400 доларів США.
Вимоги обгрунтовані тим, що 20.10.2014 року ОСОБА_2 під розписку отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 78 000,00 доларів США та зобов'язалась їх повернути до 20.12.2014 року.
Як зазначає позивач, відповідачка повернула частину коштів та на даний час існує заборгованість за розпискою в сумі 7 248,00 доларів США.
Позивач зазначає, що оскільки на момент звернення до суду з цим позовом відповідачка не повернула кошти, на підставі статей 1048, 625 ЦК України з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті проценти за користування позикою за період з 26.01.2015 року по 23.12.2015 року 3% річних, що становить 1400 доларів США.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідач не погоджується з пред'явленими позовними вимогами, вважає їх лише частково обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково. Також було зазначено, що фактично ОСОБА_2 отримала 62 000 доларів США, а решта 16 000 доларів США становили відсотки, які вона зобов'язувалась повернути, що було обговорено за усною домовленістю, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 1400 доларів США задоволенню не підлягають. Щодо основної суми заборгованості представник відповідача зазначив, що на картковий рахунок позивача відповідачка перераховувала кошти, тому сума боргу за договором позики становить 6 559,93 доларів США.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторони відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши позивача, врахувавши заперечення представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 20.10.2014 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 суму 78 000 доларів США строком до 20.12.2014 року, про що написала розписку.
Починаючи з червня 2015 року відповідачка повертала отримані в борг кошти частинами, проте ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання в повному обсязі та не повернула у строки, зазначені в розписці всю суму коштів.
Як зазначив позивач, на даний час існує заборгованість за розпискою в сумі 7 248,00 доларів США. Представник відповідача не заперечує існування заборгованості за розпискою в сумі 6 559,93 долари США.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Представник відповідача в запереченнях зазначив, що сума 78 000,00 доларів США була зазначена із врахуванням відсотків, так як фактично було передано лише 62 000,00 доларів США, тому не можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача 3% річних.
Водночас позивач в судовому засіданні категорично заперечив передачу коштів в сумі 62 000,00 доларів США та зазначив, що передавалась сума 78 000,00 доларів США.
Судом не було встановлено в судовому засіданні, що відповідач отримала саме 62 000,00 доларів США, а не зазначену в розписці суму.
Крім того представник відповідача зазначив що позивачем не враховані в рахунок погашення заборгованості за розпискою квитанції на суми 4 000,00 грн., 2 000,00 грн., 2 994,00 грн. 1996,00 грн., 2595,00 грн. та 2 605,00 грн., що за курсом НБУ становить 648,45 доларів США.
Позивач в судовому засіданні заперечив отримання зазначених коштів як на погашення заборгованості за розпискою, так як вони не місять призначення платежу, а тим більше з квитанцій не вбачається, що вказані суми були перераховані відповідачем.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання в частині повернення коштів частково.
Також, суд не може взяти до уваги як належний та допустимий доказ надані відповідачем квитанції про перерахунок грошових коштів, оскільки вказані квитанції не містять необхідних реквізитів, що свідчили б про переказ коштів саме для погашення боргу за борговою розпискою.
Отже, так як в судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання та не повернула в строки, визначені в розписці кошти, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7 248,00 доларів США.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що за умовами правочину, укладеного між сторонами, проценти та їх розмір не встановлювався, у зв'язку з чим, Позивач просить стягнути із Відповідача на його користь 3% річних. За підрахунками Позивача, перевірених судом, розмір процентів за період із 26.01.2015 року і по 23.12.2015 року складає 1400 доларів США, які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з офіційного сайту НБУ, курс долара США станом на 25.06.2018 року становить 2623.8901 грн. за 100 доларів США.
У зв'язку із зазначеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в сумі 7 248,00 доларів США, що становить 190 179,55 грн. та 3% річних за користування коштами, що становить 1 400,00 доларів США та еквівалент 36 734,46 грн., а загальна сума до стягнення становить 226 914,01 грн.
Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525,526, 599, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП не відомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) кошти в сумі 226 914 (двісті двадцять шість тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 01 копійка
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь на користь держави 2 269,14 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Притула Н.Г.