Справа № 761/17541/18
Провадження № 2-з/761/319/2018
25 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина Василя Олександровича
при секретарі: Яриновської Євгенії Валеріївни
розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» про визнання наказів недійсними; скасування наказів; зобов'язання вчинити певні дії, -
11 травня 2018р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідачів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» про визнання наказів недійсними; скасування наказів; зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою позивачами було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просять суд забезпечити позов, шляхом заборони відповідачам та позивачам вчиняти будь-які дії відносно виконання наказів щодо предмета спору, інших зобов'язань, які впливають з оскаржуваних наказів, а також щодо дій пов'язаних з транспортними засобами, матеріальними цінностями в управлінні «Долинанафтогаз» до вступу рішення в законну силу.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до пп. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо). У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення наданої заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та позивачам вчиняти будь-які дії відносно виконання наказів щодо предмета спору, інших зобов'язань, які впливають з оскаржуваних наказів, а також щодо дій пов'язаних з транспортними засобами, матеріальними цінностями в управлінні «Долинанафтогаз» до вступу рішення в законну силу.
Керуючись ст.ст. 149 - 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, пп. 4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» про визнання наказів недійсними; скасування наказів; зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: