Справа № 2-о-232/18
760/12119/18
04 липня 2018 року у м. Києві суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про встановлення факту смерті, -
Заявник подав до суду заяву про встановлення факту смерті.
Ухвалою суду від 14 травня 2018 року заява була залишена без руху з наданням заявнику строку протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних судом недоліків. Крім того, заявнику було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, заява буде визнана неподаною і повернута йому.
Так, в ухвалі суду про залишення заяви без руху зазначалося про те, що відповідно до вимог ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Заявником у заяві не було зазначено:
свій поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку;
повне найменування (для юридичних осіб) заінтересованої особи, поштовий індекс заявника, ідентифікаційний код юридичної особи - заінтересованої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
При цьому, як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.
У відповідності до вимог частини 1 статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Заява була подана з порушенням вимог ст. 318 ЦПК України, а саме: до заяви про встановлення факту смерті не надано письмового висновку або відмови органу РАЦС щодо неможливості реєстрації факту смерті, що у даному випадку є необхідним.
Щодо встановлення факту родинних відносин також не було зазначено обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Матеріали заяви не містили доказів, які б підтверджували факт родинних відносин померлої особи та заявника.
В той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті свого брата, заявником не було зазначено в заяві, чи є в померлого дружина та/або діти, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи.
Письмові докази, відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, повинні бути подані в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України заявник повинен був додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Оскільки заява не відповідала вимогам ЦПК України, то заявнику було надано строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання належно оформленої заяви, з урахуванням вимог ухвали про залишення заяви без руху.
Заявник отримав копію ухвали суду 20 червня 2018 року, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення.
27 червня 2018 року на усунення зазначених судом недоліків заявником надіслано до суду заяву про встановлення факту смерті.
Разом з тим, у заяві, як і в заяві, що залишена ухвалою суду без руху, заявником не зазначено:
ідентифікаційний код юридичної особи - заінтересованої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
обставин щодо встановлення факту родинних відносин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги,
зазначення доказів, які б підтверджували факт родинних відносин померлої особи та заявника, відсутності у померлого дружини та/або дітей.
До заяви про встановлення факту смерті не надано письмового висновку або відмови органу РАЦС щодо неможливості реєстрації факту смерті, що у даному випадку є необхідним.
Таким чином, заявником у встановлений судом строк не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, заяву слід повернути заявникові.
Разом з тим, згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Путивльський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про встановлення факту смерті - повернути заявникові.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.І. Кізюн