Провадження №1-кп/760/191/18
Справа № 760/87/18
06 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
за участю:
прокурора- ОСОБА_3
захисника- ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090013256 від 10.12.2017 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого , має дитину 2013 року народження, не працючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 11.06.2001 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч. 1, ст. 229-6, 17 ч. 2 ст. 229-6, 42 КК України до 2 років позбавлення волі;
-24.12.2001 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, 15, ч. 2 ст. 185, 42, 43 КК України до 3 років позбавлення волі;
-28.12.2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 04.09.2013 року Солом'янським судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки; вироком Апеляційного суду м. Києва від 24.12.2013 покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 04.09.2013 змінено на 3 роки позбавлення волі, звільнився із місць позбавлення волі 21.08.2015 на підставі Закону України «Про амністію».
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-
Так ОСОБА_5 , приблизно вранці 08.11.2017 року перебуваючи неподалік будинку в якому проживає, заадресою: АДРЕСА_3 знайшов комплект ключів із брелком авто сигналізації, які випадково втратив ОСОБА_6 .
У цей момент, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на повторне незаконне заволодіння транспортний засобом шляхом крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 почав перевіряти брелок авто сигналізації на належність до автомобілів, які припарковані у дворі вищевказаного будинку. Таким чином, ОСОБА_5 виявив автомобіль марки «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, бежевого кольору, кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 та перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 приблизно о 02.50 год. 14.11.2017 року знову побачивши у дворі будинку №23/а по вул. М.Донця автомобіль марки «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , передав ключі із брелком авто сигналізації вищевказаного автомобіля своєму знайомому ОСОБА_8 , при цьому повідомив останньому, що автомобіль належить йому. Таким чином, останній не був обізнаний щодо злочинності наміру ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому сам ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння. В подальшому ОСОБА_8 , будучи введеним в оману ОСОБА_5 , вставив ключ до замка запалення та завів двигун автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля, наказав ОСОБА_8 їхати у напрямку проспекту Відрадний в м. Києві, таким чином із місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно значну матеріальну шкоду на загальну суму 6000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 14.11.2017 року становить 158 927,71 гривень.
В подальшому, транспортний засіб «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено працівниками поліції та повернуто власнику ОСОБА_7 під зберігальну розписку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю, про обставини скоєння злочину дав показання, як указано в мотивувальній частині вироку. ОСОБА_5 пояснив,що дійсно 08.11.2017 року перебуваючи неподалік будинку в якому проживає знайшов комплект ключів із брелком авто сигналізації і він почав перевіряти брелок авто сигналізації на належність до автомобілів, які припарковані у дворі. Таким чином виявив автомобіль марки «Chevrolet Aveo», бежевого кольору. 14.11.2017 року знову побачив зазначений автомобіль у дворі і передав ключі із брелком авто сигналізації вищевказаного автомобіля своєму знайомому ОСОБА_8 , і повідомив останньому, що автомобіль належить йому. Після цього, ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля, а він сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_8 , вставив ключ до замка запалення та завів двигун автомобіля і вони поїхали у напрямку проспекту Відрадний в м. Києві, де неподалік були зупинені працівниками поліції , а в подальшому затримані. Просить вибачення у потерпілого за скоєне.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що його автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 керував його знайомий ОСОБА_6 , який втратив ключі. Про всі подальші події йому відомо від працівників поліції. Автомобіль йому повернули. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він немає. Просив врахувати стан здоров'я обвинуваченого і не позбавляти його волі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих фактичних обставин які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає; судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Зважаючи на послідовність показань ОСОБА_5 , суд вважає ці показання достовірними
При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно,завдавши значної шкоди потерпілому.
В якості обставин справи,що пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст..66 КК України суд визнає:
- щире каяття, оскільки ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав та виявив готовність нести покарання;
- активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений добровільно в ході як досудового розслідування під час проведення слідчих дій, так і під час розгляду справи в суді, давав змістовні показання щодо часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину, тобто своїми активними діями сприяв всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 судом визнано рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного ОСОБА_5 , який вину у вчиненому визнав, раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має дитину 2013 року народження,не працює, відповідно до довідки Київського слідчого ізолятора від 18.06.2018 року ОСОБА_5 має ряд тяжких захворювань які відповідають перебігу захворювання, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2001 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів,синдром залежності, думку потерпілого щодо виду та міри покарання, те, що майно потерпілому повернуто,обставини справи, що пом'якшують покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк без конфіскації майна.
Враховуючи конкретні обставини справи , те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, вчинив тяжкий умисний злочин на протязі нетривалого проміжку часу після звільнення з місць позбавлення волі, суд вважає, що підстав для застосування відносно обвинуваченого ст.ст. 69,75 КК України, не має.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого необхідно залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили, враховуючи, що судом визначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбуттю реально.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів в кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст.368-371,373,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти ) року позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу затримання -з 14.05.2018 року( а.с.119)
Речовий доказ: автомобіль марки «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, бежевого кольору, кузов № НОМЕР_2 ,один комплект ключів із брелком авто сигналізації, які передані під розписку на зберігання власнику ОСОБА_7 - залишити власнику ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: