Справа №760/16585/18
Провадження №1-кс/760/8740/18
04 липня 2017 року Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката адвокатського об'єднання «Супрема Лекс» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
25.06.2018 до суду надійшла зазначена вище скарга ОСОБА_3 ..
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що 21.06.2018 року він звернувся до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві з заявою про кримінальне правопорушення, відомості викладенні у якій, згідно з чинним Кримінально процесуальним кодексом України, підлягають внесенню до ЄРДР та слугують підставою для початку досудового розслідування щодо дій ОСОБА_4 , які містять ознаки злочину, склад якого передбачено ч.1 ст.397 КК України, станом на 04.07.2018 відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою до ЄРДР не внесені.
Таким чином, в порушення вимог статті 214 КПК України слідчим Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві вчинено бездіяльність з приводу невнесення відомостей про злочин до ЄРДР з отриманої від заявника заяви про злочин від 21.06.2018.
З посиланням на наведені вище обставини заявник просить суд: зобов'язати слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві внести відомості до ЄРДР за його, адвоката ОСОБА_3 , заявою від 21 червня 2018 року про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, що містить ознаки злочину, склад якого передбачено ч.1 ст. 397 КК України та розпочати досудове розслідування.
25.06.2018 справа, в порядку ст. 35 КПК України, передана для розгляду судді ОСОБА_1 ..
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився подавши до суду клопотання в яком просить проводити судовий розгляд без його участі, скаргу підтримує в повному обсязі.
Солом'янське УП ГУ НП у м. Києві свого представника в судове засідання не направило. Про час та місце розгляду скарги Солом'янське УП ГУ НП у м. Києві повідомлено належним чином. За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 306 КПК України, якою передбачено, що відсутність прокурора чи слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності слідчого.
Крім того, слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність заявника ОСОБА_3 ..
Дослідивши матеріали додані до скарги, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Встановлено, що 21.06.2018 ОСОБА_3 подав до канцелярії Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві заяву, в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України, в якій зазначили відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України ОСОБА_4 .
Станом на 04.07.2018 відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 21.06.2018 не внесено.
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в якій зазначив, що слідчим Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві вчинена бездіяльність щодо невнесення відомостей про злочин в ЄДРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 21.06.2018.
Правила статті 303 КПК визначають вичерпний перелік рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом ч. 1 статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Частина четверта статті 214 КПК визначає, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу статей 214, 303 КПК вбачається, що предметом судового контролю може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР та, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Обов'язок вносити відомості до ЄРДР виникає лише у випадку, якщо обставини, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення свідчать та мають ознаки кримінального правопорушення.
Крім цього, згідно з пунктом 2.3, 2.17 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення, тобто, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов'язковому порядку відображається дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), які є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частини першої статті 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 11 КК злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Крім цього, КК визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є об'єктивні дані, що свідчать про ознаки злочину, то є підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин і лише за такими заявами та повідомленнями приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК 2012 зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
На думку суддів, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Підсумовуючи наведене вище, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обов'язок вносити відомості до ЄРДР виникає лише у випадку, якщо обставини, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення свідчать та мають ознаки кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що заява від 21.06.2018 ОСОБА_3 до слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, яка міститься в додатку до поданої ОСОБА_3 скарги, не містить об'єктивних ознак, що вказують на склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України, та вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав для внесенні відомостей до ЄРДР за вказаною вище заявою ОСОБА_3 ..
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 307 КПК слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З матеріалів справи та заяви про вчинення кримінального правопорушення випливає, що відсутні правові підстави для внесенні відомостей до ЄРДР на підставі викладених заявником обставин.
У зв'язку з цим скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката адвокатського об'єднання «Супрема Лекс» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1