Справа № 753/1044/18
2-а-1243/18
03 липня 2018 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерія Дениса Валерійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з зазначеним адміністративним позовом до відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 09 січня 2018 року інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерієм Д.В. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу 170 гривень за порушення пунктів 2.3 (в), 2.9 (в) Правил дорожнього руху.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував. Інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи, чим позбавив його в повному обсязі скористатись своїми правами. Відповідач доказів порушення ним правил дорожнього руху не надав, його пояснення не були прийняті до уваги.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія АР № 525665 від 09 січня 2018 року.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Інспектор патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерій Д.В. позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 09 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу 170 гривень за порушення пунктів 2.3 (в), 2.9 (в) Правил дорожнього руху (а.с. 4).
Позивач посилається на те, що інспектор розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, а не за адресою розташування управління патрульної поліції.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КпАП України у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ст. 276 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Конституційний суд України у рішенні від 26 травня 2015 року в справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КпАП України дав офіційне тлумачення зазначеній нормі. Вказано, що положення цієї статті, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 р. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, статтями 121-1, 121-2, частинами 1, 2, 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, статтями 125, 126, частинами 1, 2, 3 ст. 127, статтями 128, 129, 132-1, частинами 6, 11 ст. 133-1, частинами 1, 2, 3 ст. 140 КпАП України, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Інспектор розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу та виніс постанову, яка є предметом оскарження. Сам факт такого розгляду адміністративної справи не є підставою для скасування постанови.
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Інспектор патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерій Д.В. - відповідач у справі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Дерієм Д.В. як суб'єктом владних повноважень, дії якої оскаржуються позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 09 січня 2018 року.
За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерія Дениса Валерійовича (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серія АР № 525665 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2018 року, винесену інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Дерієм Денисом Валерійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: